1. Загальні відомості та основні положення
Креслення, які виконані методом ортогонального проекціювання, мають ряд важливих особливостей, головною з яких є зручність вимірювання. В той же час для одержання уявлення про виріб необхідно розглядати декілька виглядів, часто доповнених перерізами, розрізами, додатковими і місцевими виглядами, виносними елементами. Все це ускладнює на перших етапах вивчення креслення формування уявлення про виріб.
У техніці для наочного зображення виробів або їх складових частин застосовуються аксонометричні проекції цих предметів. Вони порівняно з комплексним кресленням мають істотну перевагу - наочність, але створюють незручності при вимірюванні.
Слово «аксонометрія» - грецьке. Воно складається з двох слів: axon - вісь, metreo - вимірюю, що в перекладі означає «вимірювання по осях».
Побудова аксонометричних проекцій допомагає навчитися читати креслення і розвиває просторове уявлення про форму предметів і деталей.
Аксонометричні проекції застосовуються як допоміжні до комплексних креслень у тих випадках, коли необхідне пояснююче наочне зображення форми деталей.
Відмінність аксонометричних проекцій від ортогональних полягає в тому, що в аксонометричній проекції зображення предмета разом з осями координат одержується проекціюванням паралельними променями на одну аксонометричну площину проекцій.
На рис. 1 показана схема проекціювання осей координат та віднесеної до них точки А на площину . Направлення проекціювання вказано стрілкою S. Одержані при такому проекціюванні аксонометричні осі X, Y, Z будуть проекціями осей X, Y, Z комплексного креслення. О -- аксонометрична проекція початку координат. Точка А - аксонометрична проекція точки А; точка А1 представляє собою аксонометричну проекцію точки А1. Якщо на кожній з координатних осей Х, У, Z (див. рис. 1) відкласти від точки О відрізки ех, еу, еz, довжини яких дорівнюють одиниці натурального масштабу е, то внаслідок проекціювання одержимо еХ, еY, еZ -- аксонометричні одиниці виміру. В загальному випадку еХ, еY, еZ не рівні e та не рівні між собою.
Відношення аксонометричної одиниці виміру е до одиниці натурального масштабу е визначає показник спотворення по аксонометричній вісі.
Відношення довжини аксонометричної проекції відрізка, розташованого вдовж визначеної координатної осі або паралельно до неї, до натуральної довжини цього відрізка, називається коефіцієнтом спотворення.
Але при побудові аксонометричних проекцій звичайно користуються не самими коефіцієнтами спотворення, а деякими величинами, їм пропорційними. Ці величини будемо називати приведеними коефіцієнтами спотворення.
Відношення між аксонометричними проекціями відрізків, які паралельні осям координат X, Y, Z та самим відрізкам рівні коефіцієнтам
KХ = еХ /e, KY = еY /e, KZ = eZ /e.
Тому сутність аксонометричного методу полягає в тому, що обєкт відносять до прямокутної системи координат та проекціюють його разом з осями координат паралельними променями на деяку площину проекцій, яку називають аксонометричною. Зображення, яке при цьому отримують, називають аксонометричним, а проекції осей координат - аксонометричними осями координат.
Щоб побудувати аксонометрію предмета, спочатку необхідно віднести його до системи трьох взаємно перпендикулярних площин, що збігаються з площинами проекцій, вибрати площину і напрям проекціювання, а потім побудувати на основі паралельного проекціювання за заданим напрямом на площині проекцію предмета разом з прямокутними координатними осями.
Зображення обєкта на аксонометричній площині і напрям аксонометричних осей залежать від положення площини відносно системи координатних осей, а також від напряму проекціювання.
Якщо напрям проекціювання S перпендикулярний до площини проекцій Р, то аксонометричні проекції називають прямокутними ( = 90°). До прямокутних аксонометричних проекцій відносяться ізометрична і диметрична.
Якщо напрям проекціювання S не перпендикулярний до площини проекцій , то аксонометричні проекції називають косокутними ( 90°). До косокутних аксонометричних проекцій відносяться: фронтальна ізометрична, горизонтальна ізометрична і фронтальна диметрична проекції.
Залежно від того, по скількох осях показники спотворення однакові, визначають той чи інший вид аксонометрії, а саме:
ізометрична проекція (ізометрія) -- однакові всі три показники спотворення (KХ = KY = KZ);
диметрична проекція (диметрія) -- однакові два з трьох показників
(KХ -- KY KZ; KХ = KY KZ; KХ KY = KZ);
триметрична проекція (триметрія) -- показники різні
(KХ KY KZ).
1. Сутність аксонометричного методу полягає в тому, що обєкт відносять до прямокутної системи координат та проекціюють його разом з осями координат паралельними променями на деяку площину проекцій, яку називають аксонометричною. Зображення, яке при цьому отримують, називають аксонометричним, а проекції осей координат - аксонометричними осями координат.
2. Відношення довжини аксонометричної проекції відрізка, розташованого вдовж визначеної координатної осі або паралельно до неї, до натуральної довжини цього відрізка, називається коефіцієнтом спотворення.