Теоретичні основи та практичний розгляд стереометричних задач на побудову

дипломная работа

Вступ

Актуальність теми.

Сучасна освіта розглядається в усьому світі як важливий чинник становлення та розвитку особистості, як невідємна частина формування соціокультурного середовища.

Зміни в науці, техніці й виробництві висувають нові вимоги до математичної підготовки компетентного, конкурентоспроможного випускника у звязку з посиленням ролі математики в усіх сферах життєдіяльності людини та актуальністю реалізації одного з важливих завдань навчання геометрії в школі - розвиток просторової уяви та формування просторових уявлень учнів, здатності й умінь здійснювати операції з просторовими обєктами.

Це завдання сучасної школи актуалізує проблему формування конструктивно-геометричних умінь та навичок учнів, яка є важливим фактором, що сприяє загальнокультурному розвитку людини, її готовності до безперервної освіти і професійної діяльності як у технічній, так і будь-якій іншій сфері людської діяльності.

Розвязання вищезазначеної проблеми змушує вести пошук не лише у напрямку розробки принципово нового наукового супроводу навчального процесу, але і переусвідомлення минулого досвіду та його адаптації у нових історичних умовах, спрямованих на використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з метою якісного наповнення та модифікації інформаційного простору, яке відповідає сутності, обсягу, змісту, швидкості сприйняття інформації.

Що стосується вивчення математики в умовах профільного навчання, то відповідно до Типових навчальних планів для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України "Про затвердження типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" від 25.05. 2003р. №306, на вивчення математики в загальноосвітніх навчальних закладах відводиться така кількість годин.

Навчальні предмети

Універсальний

Філологічний, суспільно-гуманітарний, спортивний, художньо-естетичний

Природничий

Фізико-математичний

10

11

10

11

10

11

10

11

Математика

4

4

3

3

4

4

8+(2)

6+(2)

В тому числі: алгебра та початки аналізу

2

2

2

2

2

2

4+(1)

4+(1)

геометрія

2

2

1

1

2

2

2+(1)

2+(1)

У профільній диференціації навчання учнів математики можна виділити три етапи:

Перший етап (5-7 класи) - етап формування профільних інтересів. На цьому етапі доцільним є запровадження різноманітних форм позакласної роботи з предмета: гуртки, турніри, конкурси, олімпіади, вечори цікавої математики.

Другий етап (8 - 9 класи) -- етап становлення до- профільних інтересів. Тут реалізується різнорівневе вивчення курсу математики за відповідними програмами.

Третій етап (10-11 класи) етап безпосередньої реалізації профільного навчання математики. Він забезпечується:

* змістом основного курсу математики відповідно до базового навчального плану;

* системою курсів за вибором;

* організацією самостійної творчої роботи учнів, системою індивідуальних завдань (особистісноорієнтована математична підготовка). Кількість обовязкових предметів (курсів) в старших класах середньої школи набагато менша, ніж в основній. Профільна диференціація навчання здійснюється за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін певного профілю. Учні академічних потоків керуються вимогами вищих навчальних закладів, навчальний план яких складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін, що не виключає вибір нових навчальних курсів.

Учні, які не орієнтуються на вступ до вищих навчальних закладів, обирають головним чином навчальні курси практичного циклу, що в багатьох випадках не обмежує можливості продовження навчання.

Наукові роботи Л.С. Виготського [31-34], П.Я. Гальперіна [37-38], Г.С. Костюка [87-88], Н.Ф. Тализіної [164-165], І.С. Якиманської [191-192] присвячено визначенню ефективних прийомів та засобів керування розумовою діяльністю учнів.

Теоретико-методичні аспекти формування умінь та навичок учнів побудови зображень стереометричних фігур та розвитку просторової уяви відображено в працях О.М. Астряба [8, 117], О.С. Борейка [15], Г.А. Владимирського [27-28], Г.Д. Глейзера [40], Я.Є. Гольдберга [42], В.О. Гусєва [116], О.Р. Зенгіна [73], М. Я. Ігнатенка [75], І. Г. Ленчука [97-99], В.І. Лисенко [106], В.М. Литвиненка [107], М.М. Лоповка [108], В. М. Савченка [147], З.І. Слєпкань [154], І.Ф. Тесленка [167-168], М.Ф. Четверухіна [182-184], В.О. Швеця [186-187] та інших.

Процес компютеризації освіти веде до постійного поширення впровадження сучасних ІКТ в навчальних закладах. Дослідження В.Ю. Бикова [12], М.І. Жалдака [63], В.Ф. Заболотного [66-70], В.І. Клочка [80], В.В. Лапінського [96], М.С. Львова [109], Н.В. Морзе [121], С.А. Ракова [138], Ю.С. Рамського [139], О.В. Співаковського [158-159] та інших вчених переконливо доводять, що впровадження інформаційних технологій у навчальний процес дає змогу індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, значно розширити можливості вчителя у реалізації дидактичних принципів і тим самим підвищити якість засвоєння навчального матеріалу та сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні, як ніколи, все гостріше викристалізовуються протиріччя між: змістом шкільної математичної (зокрема, геометричної) освіти і дидактичним, процесійно-методичним його забезпеченням, з одного боку, та постійно зростаючими програмними вимогами, які під час навчально-виховного процесу ставить учитель, колектив до особистості учня, його уваги, памяті, мислення і фактичним рівнем психічного розвитку, розвитком якостей особистості з іншого; варіативністю інтересів, нахилів, здібностей субєктів навчального процесу та браком особистісної зорієнтованості змісту й організації навчання математики; наявною практикою впровадження ІКТ під час навчання математики та відсутністю науково виваженого психолого-педагогічного й методичного супроводу; обєктивною необхідністю реалізації дидактичних умов, що закладені в змісті шкільної геометричної освіти і спрямовані на формування умінь та навичок розвязувати стереометричні задачі на побудову та недостатнім методичним забезпеченням, необхідним для розвязання цих завдань.

Незважаючи на наявні праці, дослідження, наукові знання, які не вичерпують всієї повноти багатогранної проблеми формування умінь та навичок учнів розвязувати стереометричні задачі на побудову і вимагають вирішення наявних протиріч удосконалення форм, методів, прийомів та засобів навчання, спрямованих на реалізацію у навчально-виховному процесі принципів доступності, послідовності, наочності тощо.

Отже, методика навчання учнів розвязувати стереометричні задачі на побудову, яка включає в себе використання ІКТ, потребує спеціального дослідження в дидактичному і методичному аспектах, що і зумовило вибір теми дослідження: "Стереометричні задачі на побудову та їх вивчення в старшій профільній школі".

Мета і завдання дослідження - науково обґрунтувати і розробити спецкурс для підготовки учнів старшої школи до складання ЗНО за темою "Розвязування стереометричних задач на побудову" з використанням ІКТ.

Обєктом дослідження є навчально-виховний процес зі стереометрії у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предметом дослідження є стереометричні задачі на побудову та їх вивчення в старшій профільній школі.

Методи дослідження. Використовувалися такі методи:

теоретичний: системний аналіз, порівняння, узагальнення даних з проблеми дослідження на основі вивчення наукової психолого-педагогічної літератури; вивчення наукових праць філософів і математиків з методології наукового пізнання, навчальної і методологічної літератури;

емпіричний: спостереження за процесом навчання учнів старших класів загальноосвітнього закладу під час проходження педагогічної практики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці спецкурсу підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання за темою "Стереометричні задачі на побудову"

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел.

Делись добром ;)