Тема 6. Засобу відбору (4 год.)

Лекція 11. Відбір: гніздовий, систематичний, квотний.

Принади стратифікованого відбору. Багатоступеневі та комбіновані засоби формування вибіркової сукупності. Помилка багатоступеневої вибірки. Багатофазовий відбір. Невипадкові методи відбору та інші підходи до формування вибірки. Комбінована одноступенева вибірка. Квотна вибірка. Різновиди техніки квотного відбору. Панельний метод. Формування вибірки шляхом опитування першого зустрічного.

Лабораторне заняття 11.

Обговорити основні етапи формування багатоступеневих вибірок

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Підготувати словник основних термінів:

Генеральна сукупність, вибірка, об’єкт дослідження та об’єкт репрезентації, одиниця спостереження, одиниці відбору, репрезентативність, основа вибірки, помилка вибірки.

Література 4, 17-28; 14, 108-122; 4, 40-50; 4, 50-62; 4, 63-67; 4, 67-75

Лекція 12. Відбір стихійний: в громадських місцях, а також відпочинку чи споживання.

Організація вибірки за місцем роботи, навчання чи служби тощо.

Організація вибірки за місцем відпочинку, покупки чи споживання якоїсь продукції тощо.

Лабораторне заняття 12.

Обговорити основні етапи формування вибірок при проведення дослідження в громадських місцях, а також відпочинку чи споживання.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Підготувати відповіді на питання:

Що означає принцип типовості при відборі?

Яка помилка частіша при відборі стихійному: систематична чи випадкова?

Які складові щаблі у випадку дослідження споживання?

Чи можна втілити квотну вибірку при вуличному опитуванні?

Які чинники будуть сприяти репрезентативності при вуличному опитуванні?

Які причини забруднення досягнення репрезентативності при вуличному опитуванні?

Література [1-7, 8, 9, 15, 40].

Модульна контрольна робота 2

На основі раніше отриманих теоретичних і практичних знань кожен студент має завдання розробити програму соціологічного дослідження за самостійно обраною темою, яка передбачає обов’язкове розкриття наступних рубрик:

Мета дослідження визначається відповідно до стандартних функцій науки (опис, пояснення, прогноз тощо) та оформлюється врешті-решт як очікуваний результат дослідження відповідно до проблемної ситуації, наприклад:

• Підвищення ефективності якоїсь діяльності;

• Зниження рівня соціальної чи соціально-психологічної напруженості, підвищення рівня адаптованості

• та інше.

Завдання як сукупність конкретних цільових установок, за допомогою яких формулюються основні та допоміжні вимоги до постановки, розгляду та аналізу соціальної проблеми через аспекти проблемної ситуації, наприклад:

• виявлення чинників чогось;

• виявлення множини соціальних груп, які реально функціонують в соціумі чи номінально визначені дослідником

• виявлення специфіки соціальних відносин між групами тощо.

Джерела інформації про стан об’єкта та предмета (респонденти, документи, тексти ЗМІ.

Об’єкт емпіричного етапу дослідження, як генеральна сукупність джерел інформації про певне протиріччя.

Особливості генеральної сукупності: структура (формальна та неформальна), наявність важкодоступних елементів сукупності.

Визначення основних процедур отримання емпіричного матеріалу та його наступної обробки в контексті наведеного вище.

Інтерпретація основних понять дослідження:

• Виявлення ґенези поняття як спосіб фіксації дослідником феномену чи ноумену;

• Теоретична на підставі а) холістичного чи компонентного підходів; б) атрибутивного, функціонального чи реляційного підходів;

• Емпірична -- через виявлення емпіричних ознак певних фрагментів соціальної реальності;

• Операціональна -- через індикатори, шкали, показники, індекси, кластери, фактори, міри зв’язку тощо.

Гіпотези – положення (тези) щодо структури соціальних об’єктів, характер зв’язку між соціальними явищами тощо, обґрунтованість яких є наслідком вагомого вивчення раніше вже існуючих аналогічних тез, бо префікс гіпо- означає їх недостатність для адекватності подальшого пізнання. Слід висувати таку гіпотезу чи їх множину, щоб для кожної було побільше емпіричних показників, а самі гіпотези були між собою пов’язані змістом. Гіпотези диференціюють, наприклад, на описові, пояснюючі, а також з акцентом на причину або на наслідок.

Соціологічна картина досліджуваного явища спирається на фізікалістський ідеал науковості завдяки операціональній інтерпретації або окремих соціальних показників, або їх комбінаторики (див. вище). Тому мета вибіркового дослідження не стільки в репрезентації (моделюванні) генеральної сукупності джерел інформації (необхідне), скільки в тому, щоб отримати статистично значущі соціальні показники в усій максимальній множині їх різновидів (достатнє).