Практичне заняття № 6 Анотування, реферування та конспектування наукової статті

Мета: навчити студентів складати анотацію, реферат та конспект окремого інформаційного джерела.

Хід практичної роботи

1. Ознайомлення з теоретичною частиною роботи

Анотація – це найбільш стисле викладення змісту первинних джерел інформації, у якій викладено найголовніші висновки праці, визначено їх цільове призначення та наукову цінність. Вона надає найбільш узагальнене уявлення, викладає зміст своїми словами і представляє найбільший ступінь генералізації матеріалу. Обсяг анотації не залежить від обсягу оригіналу.

Реферат – стислий виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми.

Якщо в рефераті викладений матеріал є результатом власного пошуку дослідника, у такому разі він називається авторефератом, або науковим рефератом. У ньому, як правило, знаходять відображення наукові дослідження, проведені автором, з викладенням поставленої гіпотези, системи доказів, експерименту й отриманих результатів, зазначена наукова новизна і практичне значення цих результатів.

Інформативні реферати містять фактичну, статистичну інформацію, яка буде використана, наприклад, для опису території, що досліджується.

Індикативні реферати розкривають основний зміст первинного документа в узагальненому вигляді без виділення фактичних даних. Текст викладається у такій послідовності: тема, об’єкт, предмет, характер і мета праці. Опис методів доцільний у тому випадку, коли вони нові й становлять особливий інтерес.

Підготовка рефератів є важливим засобом формування прийомів опрацювання літературних джерел, зокрема вибір теми і ракурсу її розгляду з урахуванням елементів проблемності й актуальності; засвоєння правил послідовності пошуку джерел, систематизації матеріалу, визначення основних положень. Специфіка опрацьованих джерел визначає структуру реферату.

Конспект – універсальна форма запису накопичених знань, що сприяє їх розумінню та засвоєнню, допомагає виробити навички змістовного викладення найважливіших питань з різних джерел, умінню лаконічно й чітко визначити зміст власними словами та швидко відновити зміст опрацьованого раніше матеріалу. Реферат є багатофункціональним вторинним документом. Властивістю реферату є його інформативність. Крім інформативної функції, реферат виконує також індикативну, науково-комунікативну, довідкову, адресну та інші функції. Він за обсягом пропорційний оригіналу, але, як правило, не перевищує 1/10 його частини.

Конспект – як форма накопичення матеріалу власного дослідження – містить як власні роздуми з питань, що підлягають осмисленню, так і вже відомі аргументи, пояснення з різних джерел. Особливу увагу слід приділити структуруванню обробленого матеріалу, побудові логічних схем, за якими чітко виступають набуті дослідником знання.

Під час опрацювання джерелознавчої бази конспектуються основні положення з обраної тематики, відомі та невідомі її аспекти, перспективні напрями обраної проблематики, цитатний виклад деяких праць, власні міркування з цього приводу. Конспект не може бути об’ємним, але повинен бути змістовним, оскільки конспектування – це не тиражування джерела, а його творче осмислення.

Конспект може бути тематичним, у якому за однією тематикою ведеться конспектування кількох джерел. Найважливішим у такому конспекті є власна, творча оцінка оброблених джерел, співставлення різних тлумачень одних й тих самих процесів, що вивчаються. Тематичний конспект є основою для підготовки наукової роботи.

Саме такі думки нерідко складають основний зміст майбутнього наукового дослідження, що і визначається оригінальністю суджень, новизною підходів, сміливістю висунутих гіпотез.