10. Проекції з числовими позначками (пчп)
10.1. Загальні відомості.ПЧП – це ортогональні проекції геометричних образів на горизонтальну площину проекції, які супроводжуються числовими позначками (ЧП). ЧП вказують на відстань від геометричних образів до площини проекції в метрах. Відносно нульового рівня ЧП можуть бути як позитивні, так і негативні (рис. 10.1). Знак + на кресленні не приводять.
П – площина проекції. Рис. 10.1
Обов’язковим елементом ПЧП є лінійний масштаб (рис. 10.2).
Площина проекції має дві координати х, у. Координату z замінюють перпендикуляри які опускають з геометричних образів до перетину з площиною проекції.
Таким чином, ПЧП, як і ортогональне креслення, має три виміри по координатах х, у, z. Рис. 10.2
ПЧП, як метод проекціювання, широко використовують в картографії, геодезії, а також при складанні гірничих креслень (плани гірничих робіт, вертикальні розрізи, вертикальні проекції рудного покладу).
10.2. Проекції прямої.В ПЧП прямої задають двома точками, аналогічно до ортогонального проектування, а потім визначають проекцію цієї прямої (рис. 10.3).
А3В7 – закладання прямої L;
hB – числова позначка т. В;
hA – числова позначка т. А;
Рис. 10.3 ∆hAB=hB-hA – перевищення точки В над т. А;
кут падіння прямої – кут нахилу АВ до площини проекції;
нахил прямої: і=tgα=∆h/L;
величина, зворотна до нахилу – інтервал закладання прямої: lAB=1/I;
LAB – це величина закладання прямої, яка відповідає одному метрові перевищення.
Для того, щоб виконати градуювання прямої необхідно провести допоміжні графічні побудови. Існують наступні методи градуювання прямої.
1. З використанням допоміжної прямої.
Приклад. Виконати градуювання та визначити інтервал закладання прямої АВ (рис. 10.4).
План розв’язання:
1) через А4 будують пряму l під довільним гострим кутом до АВ;
2) визначають різницю ЧП: 8-4=4;
3) на l відкладають 4 рівних довільних відрізків;
Рис. 10.4 4) з’єднуємо 4 В8;
5) паралельно до 4В8 з точок 1, 2, 3 будують прямі до перетину з АВ.
На отриманих точках позначають ЧП. Величина кожного відрізку і є lАВ.
2. Визначення інтервалу закладання прямої за допомогою палетки.
Палетка – це проградуйований трафарет прозорого паперу, який має відповідні шкали.
Найпростішим прикладом палетки є лінійка. Для визначення інтервалу закладання прямої необхідно:
1) виміряти загальну довжину закладання прямої;
2) визначити різницю числових позначок крайніх точок прямої;
3) загальну довжину закладання прямої поділити на різницю ЧП. В результаті отримаємо розв’язок задачі.
3. Градуювання Рис. 10.5
прямої за допомогою графіку закладань прямої (рис. 10.5).
Приклад. Визначити інтервал закладання АВ, якщо відома ЧП т. А та нахил прямої і=2:3.
План розв’язання:
1) на вільному місці креслення будують дві взаємо-перпендикулярні шкали l, h;
2) використовуючи одиницю лінійного масштабу, виконують градуювання шкал;
3) будують координатну сітку;
4) використовуючи нахил і=2:3, будують графік прямої;
5) для визначення lАВ (інтервал закладання АВ) по шкалі h визначаємо точку, яка має ЧП 1м;
6) з цієї точки проводимо допоміжну горизонтальну пряму до перетину з графіком прямої;
7) точку А проекцюємо на шкалу l, на якій і визначають величину інтервалу закладання прямої;
8) використовуючи величину інтервалу закладання lАВ, виконують градуювання закладання прямої АВ (від точки А); стрілка показує на напрям зменшення ЧП;
В ПЧП положення прямої крім двох точок визначають наступними параметрами: кутом падінняα та простирання β. Кут простирання β вимірюється на кресленні від північного напрямку вертикальної вісі по годинниковій стрілці до закладання прямої.
Приклад. Визначити кути падіння і простирання АВ (рис. 10.6).
Рис. 10.6
План розв’язання:
1) виконують градуювання АВ;
2) для визначення кута падіння α необхідно:
- через ЧП 15 побудувати перпендикуляр до АВ;
- від точки 15 відкласти одиницю лінійного масштабу;
- т. С з’єднати з В16 та позначити кут α;
3) для визначення кута простирання β необхідно:
- через будь-яку точку закладання прямої побудувати вертикальну вісь та позначити північний напрямок;
-від північного напрямку за годинниковою стрілкою до закладання прямої позначити кут β.
- 1. Метод проеціювання. Ортогональні проекції точки
- 2. Пряма. Взаємне положення двох прямих
- 3. Площина. Взаємне положення прямої та площини. Двох площин
- 3.2. Сліди площини
- 4. Методи перетворення ортогонального креслення.
- 5. Геометричні поверхні
- 6. Перетин поверхні площиною
- 7. Взаємний перетин поверхонь
- 8. Види, розрізи, перерізи, виносні елементи. Гост 2.305-68
- 9. Аксонометричні проекції
- 10. Проекції з числовими позначками (пчп)
- 10.3. Взаємне положення двох прямих.
- 11. Пчп. Площина
- 11.2. Взаємне положення двох площин.
- 11.3. Взаємне положення прямої та площини.
- 12. Топографічні поверхні