4.1 Місцевий і всесвітній час

З розділу 3 відомо, що мірою того чи іншого часу є величина відповідного годинного кута: для зоряного часу-годинного кута точки весняного рівнодення ; для істинного часу-годинного кута центра істинного Сонця ; для середнього часу годинного кута середнього екваторіального Сонця .

Відомо також [2], що годинні кути відраховуються від верхньої частини меридіана точки спостереження за годинниковою стрілкою. Якщо в один і той же фізичний момент часу спостерігати одне і те ж світило з двох точок земної поверхні, що знаходиться на різних меридіанах, то різниця годинних кутів цього світила буде дорівнювати різниці географічних довгот цих точок.

Нехай точками земної поверхні є довільні точки і , тоді

. (4.1)

Змінимо в (4.1) годинні кути відповідним значенням, отриманим з формули зоряного часу (3.2),

Підставивши ці вирази в (4.1) і враховуючи те, що для однієї і тієї ж зірки пряме сходження в один і той же момент спостереження буде однаковим, отримаємо

. (4.2)

Якщо припустити, що з точок і земної поверхні в один і той же фізичний момент часу спостерігалося істинне Сонце, то в (4.1) будуть входити годинні кути істинного Сонця і , які можна виразити через істинний час, використавши формулу (3.3). Тоді отримаємо

. (4.3)

Аналогічно можна було б використати спостереження середнього екваторіального Сонця і, замінивши в (4.1) годинні кути виразами, отриманими на основі формули (3.20), знайти

. (4.4)

В формулах (4.2), (4.3) і (4.4) час , , відноситься до меридіана відповідної точки. Цей час отримав назву місцевого часу, і він може бути місцевим зоряним часом , місцевим істинним часом чи місцевим середнім часом .

Формули (4.2), (4.3) і (4.4) є важливими в геодезичній астрономії, оскільки вказують, що різниця географічних довгот двох довільних точок земної поверхні дорівнює різниці однойменного часу в цих точках, зафіксованого в один і той же момент.

Це положення лежить в основі визначення географічних довгот методики геодезичної астрономії.

Нехай точка земної поверхні є точкою, що належить Грінвічському меридіану. Тоді довгота цієї точки і із формул (4.2), (4.3) і (4.4) отримаємо:

(4.5)

В (4.5) - відповідно зоряний, істинний і середній час на Грінвіцському меридіані. Середній час на Грінвіцському меридіані називається всесвітнім часом. В технічній літературі його часто позначають як UT (Universal Time).