Причому

. (2.14)

Для попередньої оцінки виду розподілу за отриманими даними будують гістограму, полігон або апроксимуючу функцію розподілу. Масштаб побудови цих графіків рекомендується вибирати таким, щоб висота графіка відносилась до його основи приблизно як 3 до 5.

Гістограму будують так (рис. 2.2). По осі абсцис відкладають інтервали, на які розбили ряд експериментальних даних. І на

кожному інтервалі, як на основі, будують прямокутник, площа якого дорівнює частості цього інтервалу, а висота  частості, поділеній на ширину інтервалу. При цьому загальна площа між віссю абсцис і отриманою ступінчас-тою кривою буде дорівнювати 1.

Полігон являє собою кусочно-лінійну апроксимацію шуканої функції густини розподілу експериментальних даних і утворюється з гістограми з’єднанням на ній середин верхніх сторін прямокутників (див. рис. 2.2, штрихова лінія). Гістограмі звичайно віддають перевагу тому, що її площа завжди дорівнює одиниці, а площа під полігоном цією якістю не володіє.

Апроксимуючу функцію розподілу експериментальних даних (кумулятивну функцію) отримаємо шляхом нанесення на осі абсцис середин інтервалів, а на осі ординат – сумарних частостей. (рис. 2.3) По вигляду гістограми, полігона чи кумулятивної функ-ції попередньо оцінюють вид розподілу (вигляд деяких функцій розподілу наведено в табл. 2.2).