5.6. Нерівноточні виміри величии
Коли величину вимірюють різними приладами з різною точністю або прийомами, то кінцевий результат буде нерівноточним. При обчисленні середнього значення із нерівноточних результатів враховують вагу кожного результату. Вага - це число, яке характеризує точність будь-якого результату по відношенню до інших результатів. Середнє арифметичне із нерівноточних вимірів називають загальною арифметичною серединою або середнім ваговим.
Нехай при вимірюванні лінії отримали п кінцевих результатів. Отримані результати відрізняються між собою тільки числом вимірів.
P1 раз і отримали середній (кінцевий) результат dj P2 раз і отримали середній (кінцевий) результат d2 P3 раз і отримали середній (кінцевий) результат d3
рп раз і отримали середній (кінцевий) результат dn
Тоді вагове середнє обчислюють за формулою
' (48)
Приклад. Виміряна одна і та ж лінія три, два і чотири рази. Середні значення довжини лінії отримали наступні:
У випадку, коли b = h, mb = mh = m;
dj = 234,76; d2 = 234,70; d3 = 234,74. Знайти середнє вагове. В довільній формі призначають d' =234,65, та обчислюють різниці
Встановлено, що вага виміру обернено пропорційна квадрату середньої квадратичної похибки, тобто
(49)
Загальна вага арифметичної середини дорівнює сумі ваг окремих груп вимірів, тобто
(50)
При оцінці точності нерівноточних вимірів використовують поняття про середню квадратичну похибку вимірювання, вага якого рівна одиниці
де § - відхилення від середнього вагового результату кожної групи вимірів. Наприклад
S1 = do- di; S2 = do- d2; S3 = do- d3; і т. д. Середня квадратична похибка середнього вагового обчислюється за формулою
Наприклад, необхідно обчислити середню квадратичну похибку ваги і загальної арифметичної середини за результатами вище приведеного прикладу табл^
Таблиця 3
№ групи вимірів | Середній результат вимірів | P | S,cм | pS | pS2 |
1 | 234,76 | 3 | -2 | -6 | 12 |
2 | 234,70 | 2 | +4 | +8 | 32 |
3 | 234,74 | 4 | 0 | 0 | 0 |
9 +2 44
1 • Обчислюють середню квадратичну похибку вимірювання
2. Обчислюють середню квадратичну похибку середнього вагового
Кінцевий результат середнього вагового d =234,74 ± 0,008 м;
o
Відносна середня квадратична похибка обчислюється за формулою
- Геодезія
- 1.1. Форма і розміри Землі
- 1.2. Застосування проекцій в геодезії
- 1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- 1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- 1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- 2.1. Числовий масштаб
- 2.2. Лінійний масштаб
- 2.3. Поперечний масштаб
- 2.4. Точність масштабу
- 2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- 2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- 3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- 4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- 4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- 4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- 4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- 4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- 4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- 5.1. Введення в теорію похибок
- 5.2. Види похибок вимірювання
- 5.3. Принцип арифметичної середини
- 5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- 5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- 5.6. Нерівноточні виміри величии
- 5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- 6.1. Компарування сталевої стрічки
- 6.2. Вимірювання довжин ліній
- 6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- 6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- 7.1. Будова теодоліта т30
- 7.2. Будова теодоліта 2т30
- 7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- 7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- 7.6. Перевірки теодоліта т30
- 8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- 8.2. Вимірювання магнітного азимута
- 8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- 8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- 9.1. Будова нівеліра н-3
- 9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- 9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- 9.4. Перевірки нівелірних рейок
- 10.1. Координатна площина
- 10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- 10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- 10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- 10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- 11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- 11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- 11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- 12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- 12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- 12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- 12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- 13.1. Теодолітне знімання місцевості
- 13.2. Полярний спосіб
- 13.3. Спосіб перпендикулярів
- 13.4. Спосіб кутової засічки
- 13.5. Спосіб лінійної засічки
- 13.6. Спосіб створної засічки
- 13.7. Побудова горизонтального плану
- 14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- 14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- 14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- 14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- 15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- 15.2. Основні формули тахеометрії
- 15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- 15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- 16.1. Суть мензульного знімання
- 16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- 16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- 16.4. Підготовка мензули до роботи
- 16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- 17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- 17.2. Аерофотознімання місцевості
- 17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- 17.4. Поняття про дешифрування
- 17.5. Трансформування аерофотознімків
- 17.6. Складання фотопланів
- 17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- 18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- 18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- 18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- 18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- 18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- 18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- 18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- 18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- 19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- 19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- 19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- 19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- 19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- 19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- 19.7. Спосіб прямокутних координат
- 19.8. Перенесення пікету на криву
- 19.9. Спосіб продовження хорд
- 19.10. Спосіб кутів
- 19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- 19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- 19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- 19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- 19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- 19.16. Проектування за профілем
- 19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- 20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- 20.2. Розвиток садово-паркового господарства