9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
Нівелір - це геодезичний прилад, який призначений для вимірювання перевищення між двома точками. При допомозі горизонтального візирного променя і вертикально встановлених нівелірних рейок на точках, вимірюють віддалі від верха точки на якій встановлена рейка до горизонтального променя. Така віддаль називається відліком з рейки. Різниця цих віддалей називається перевищенням. Для того, щоб виміри отримати з відповідною точністю даного приладу, необхідно перевірити умови закладені конструкторами при розробці цього приладу (рис.62). Перевірка цих умов називається перевірками нівеліра.
Рис. 62. Принципова схема нівеліра
Основні осі: ZZ - вертикальна вісь обертання нівеліра; UU - вісь циліндричного рівня; KK - візирна вісь зорової труби. Основні частини: 1 - зорова труба нівеліра; 2 - циліндричний рівень; 3 - підставка; 4 - піднімальні гвинти.
Перевірка круглого рівня. Вісь круглого рівня повинна бути паралельною осі обертання нівеліра.
Виконання перевірки. Приводять нівелір в робоче положення. За допомогою трьох піднімальних гвинтів бульбашку круглого рівня приводять в нуль-пункт. Повертають нівелір за азимутом і дивляться на бульбашку Якщо бульбашка знаходиться весь час в границі круга рівня, то умова виконана. Якщо бульбашка виходить за границю круга рівня, то виконують виправлення.
Виправлення. На половину дуги відхилення бульбашку повертають до нуль - пункту виправними гвинтами рівня.
Після цього перевірку повторюють.
Рис. 63. Круглий рівень
Перевірка головної геометричної умови. Вісь циліндричного рівня повинна бути паралельною візирній осі зорової труби.
Виконання перевірки. На місцевості закріплюють дві точки А і В на відстані одна від другої приблизно 70...80м. Встановлюють нівелір посередині між точкам А і В та рейки на кілочки в цих точках і беруть відліки аj і b1 (рис. 64).
Обчислюють перевищення: від відліку по задній рейці віднімають відлік по передній рейці, тобто
h1 = a1 - b1
Переносять нівелір ближче до задньої рейки так, щоб відстань до неї була приблизно 5...10м (рис.65).
Рис.64. Нівелювання при Рис.65. Нівелювання рівності плеч при нерівності плеч
Приводять його в робоче положення, беруть відліки по задній і передній рейках та обчислюють перевищення за формулою
h2 = a2 - b2 . (82)
Обчислюють похибку за формулою
X = h2 - h1. (83)
Якщо х < 4 мм, то умова виконана, якщо х > 4 мм, то виконують виправлення.
Одержані результати аналізують. Якщо нівелір знаходиться на середині між рейками, то відліки будуть мати одинакові похибки. При різниці цих відліків похибки знищуються і перевищення буде дійсним. Коли нівелір знаходиться ближче до однієї з рейок, то відлік на ній буде мати маленьку похибку, а якщо нівелір знаходиться від рейки на більшій віддалі, то і похибка цього відліку буде більшою. На цій основі вважають, що відлік b2 відрізняється від справжнього на похибку х. Безпомилковий відлік bg обчислюють за формулою
bg = b2 - х. (84)
Виправлення. За допомогою елеваційного гвинта середню нитку сітки встановлюють на відлік bо. В цьому випадку бульбашка циліндричного рівня зійде з нуль-пункту. Повертають виправні гвинти циліндричного рівня так, щоб бульбашка його стала в нуль- пункт. Перевірку повторюють знову.
Перевірка правильності установки сітки ниток. Вертикальна нитка сітки повинна бути паралельною осі обертання нівеліра.
Виконання перевірки. Приводять нівелір в робоче положення. Рейку встановлюють на відстані від нівеліра 5...10 м. Наводять зорову трубу на рейку так, щоб вона була на краю її поля зору. По середній нитці знімають відлік. Навідним гвинтом зорової труби повертають трубу так, щоб сітка перемістилась на другий кінець її поля зору. По середній нитці беруть відлік. Якщо обидва відліки відрізняються один від одного не більше 1 мм, то умова виконана. Якщо вони відрізняються більше ніж на 1 мм, то виконують виправлення.
Виправлення. Знімають кришку в окулярній частині. Відпускають гвинти, що скріплюють окулярну частину труби з об'єктивом, і повертають сітку ниток до досягнення умови. Після виправлення ставлять кришку на місце.
- Геодезія
- 1.1. Форма і розміри Землі
- 1.2. Застосування проекцій в геодезії
- 1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- 1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- 1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- 2.1. Числовий масштаб
- 2.2. Лінійний масштаб
- 2.3. Поперечний масштаб
- 2.4. Точність масштабу
- 2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- 2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- 3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- 4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- 4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- 4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- 4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- 4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- 4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- 5.1. Введення в теорію похибок
- 5.2. Види похибок вимірювання
- 5.3. Принцип арифметичної середини
- 5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- 5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- 5.6. Нерівноточні виміри величии
- 5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- 6.1. Компарування сталевої стрічки
- 6.2. Вимірювання довжин ліній
- 6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- 6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- 7.1. Будова теодоліта т30
- 7.2. Будова теодоліта 2т30
- 7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- 7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- 7.6. Перевірки теодоліта т30
- 8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- 8.2. Вимірювання магнітного азимута
- 8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- 8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- 9.1. Будова нівеліра н-3
- 9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- 9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- 9.4. Перевірки нівелірних рейок
- 10.1. Координатна площина
- 10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- 10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- 10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- 10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- 11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- 11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- 11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- 12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- 12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- 12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- 12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- 13.1. Теодолітне знімання місцевості
- 13.2. Полярний спосіб
- 13.3. Спосіб перпендикулярів
- 13.4. Спосіб кутової засічки
- 13.5. Спосіб лінійної засічки
- 13.6. Спосіб створної засічки
- 13.7. Побудова горизонтального плану
- 14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- 14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- 14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- 14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- 15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- 15.2. Основні формули тахеометрії
- 15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- 15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- 16.1. Суть мензульного знімання
- 16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- 16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- 16.4. Підготовка мензули до роботи
- 16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- 17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- 17.2. Аерофотознімання місцевості
- 17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- 17.4. Поняття про дешифрування
- 17.5. Трансформування аерофотознімків
- 17.6. Складання фотопланів
- 17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- 18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- 18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- 18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- 18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- 18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- 18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- 18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- 18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- 19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- 19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- 19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- 19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- 19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- 19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- 19.7. Спосіб прямокутних координат
- 19.8. Перенесення пікету на криву
- 19.9. Спосіб продовження хорд
- 19.10. Спосіб кутів
- 19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- 19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- 19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- 19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- 19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- 19.16. Проектування за профілем
- 19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- 20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- 20.2. Розвиток садово-паркового господарства