4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
Зображення рельєфу на топографічній карті має велике значення для вирішення будь-яких задач народного господарства країни. До зображення рельєфу місцевості на топографічних картах висувається ряд суттєвих вимог: а) швидке визначення абсолютних висот точок місцевості; б) визначення напрямків схилів та їх крутизну; в) чітке визначення основних форм рельєфу та їх взаємне розташування.
Найбільш достовірним і точним зображенням рельєфу місцевості є спосіб горизонталей, який на сьогодні використовується світовою практикою. Горизонталлю називається крива, всі точки якої мають однакову висоту. Горизонталі на топографічній карті проводять через рівні проміжки в лінійній мірі по висоті і цей проміжок називають перерізом рельєфу та позначають малою буквою латинського алфавіту h. Горизонталь можна ототожнити з береговою лінією в озері при спокійному стані води в ньому. Горизонталь - це слід кривої лінії простору в ортогональній проекції на площині. Віддаль між горизонталями залежить від крутизни схилів. Чим крутіший схил тим віддаль між горизонталями менша і навпаки чим схил пологіший, тим віддаль між горизонталями більша.
Основною задачею вивчення рельєфу місцевості по карті є ясне і чітке просторове уявлення про його форми. Зображення рельєфу горизонталями не характеризується великою оглядністю. Потрібно мати добре розвинуте просторове уявлення, щоб по горизонталях об'ємно уявити рельєф місцевості.
Схили крутих і пологих форм рельєфу можуть мати в профілі саму різноманітну форму: рівнину, випуклу, вигнуту, хвилясту тощо. Але в будь-якій формі рельєфу схили складаються із поєднання трьох елементарних форм: рівнинної, вигнутої і випуклої.
На рис. 26 приведено зображення цих форм в профілі і горизонталями.
Рис. 26. Зображення схилів різної форми горизонталями
Рівнинні схили зображуються горизонталями з різними закладеннями. У випуклих схилів закладення збільшується догори, в сторону підвищення, а у вигнутих - в сторону пониження місцевості. Уміння уявляти форму схилів за величиною закладень між горизонталями досягається практикою побудови профілів місцевості за топографічним планом або картою.
На рис.26 приведено зображення горизонталями основних форм рельєфу місцевості. Із рисунка видно, що зображення гори і улоговини та хребта і лощини між собою подібні. Щоб розрізнити їх один від одного біля деяких горизонталей ставлять бергштрихи - риски величиною 0,5 ммперпендикулярні горизонталі, які вказують напрямок схилу.
Кожну п'яту горизонталь, висоти яких кратні цілим метрам на топографічному плані проводять подвійною товщиною 0,2 мм і підписують. Для підпису горизонталь розривають і в місці розриву пишуть її висоту так, щоб верх цифри був розташований в сторону збільшення. Таким чином за підписом числа висоти горизонталі визначають напрямок підвищення. За відомою висотою одної горизонталі і вказаного перерізу рельєфу визначають висоти будь- яких горизонталей. На всіх топографічних планах і картах обов'язково внизу посередині пишуть числовий масштаб, а під ним симетрично до нього пишуть '' Суцільні горизонталі проведені через 0,5 метрів''.
- Геодезія
- 1.1. Форма і розміри Землі
- 1.2. Застосування проекцій в геодезії
- 1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- 1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- 1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- 2.1. Числовий масштаб
- 2.2. Лінійний масштаб
- 2.3. Поперечний масштаб
- 2.4. Точність масштабу
- 2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- 2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- 3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- 4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- 4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- 4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- 4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- 4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- 4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- 5.1. Введення в теорію похибок
- 5.2. Види похибок вимірювання
- 5.3. Принцип арифметичної середини
- 5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- 5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- 5.6. Нерівноточні виміри величии
- 5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- 6.1. Компарування сталевої стрічки
- 6.2. Вимірювання довжин ліній
- 6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- 6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- 7.1. Будова теодоліта т30
- 7.2. Будова теодоліта 2т30
- 7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- 7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- 7.6. Перевірки теодоліта т30
- 8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- 8.2. Вимірювання магнітного азимута
- 8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- 8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- 9.1. Будова нівеліра н-3
- 9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- 9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- 9.4. Перевірки нівелірних рейок
- 10.1. Координатна площина
- 10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- 10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- 10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- 10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- 11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- 11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- 11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- 12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- 12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- 12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- 12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- 13.1. Теодолітне знімання місцевості
- 13.2. Полярний спосіб
- 13.3. Спосіб перпендикулярів
- 13.4. Спосіб кутової засічки
- 13.5. Спосіб лінійної засічки
- 13.6. Спосіб створної засічки
- 13.7. Побудова горизонтального плану
- 14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- 14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- 14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- 14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- 15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- 15.2. Основні формули тахеометрії
- 15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- 15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- 16.1. Суть мензульного знімання
- 16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- 16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- 16.4. Підготовка мензули до роботи
- 16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- 17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- 17.2. Аерофотознімання місцевості
- 17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- 17.4. Поняття про дешифрування
- 17.5. Трансформування аерофотознімків
- 17.6. Складання фотопланів
- 17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- 18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- 18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- 18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- 18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- 18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- 18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- 18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- 18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- 19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- 19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- 19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- 19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- 19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- 19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- 19.7. Спосіб прямокутних координат
- 19.8. Перенесення пікету на криву
- 19.9. Спосіб продовження хорд
- 19.10. Спосіб кутів
- 19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- 19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- 19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- 19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- 19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- 19.16. Проектування за профілем
- 19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- 20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- 20.2. Розвиток садово-паркового господарства