17.2. Аерофотознімання місцевості
Аерофотознімання виконується спеціальними аерофотоапаратами, які скорочено називають АФА. За призначенням знімання аерофотоапарати поділяють на топографічні, конструкція і точність яких забезпечують створення точних топографічних планів і карт, ірекогностуючі, які дозволяють отримати матеріали аерофотознімання пониженої точності.
Оскільки аерофотознімання місцевості виконується із значних висот, то об'єктив фотоапарату фокусують на "безкінечність" яка не повинна змінюватися в процесі роботи. На цій основі застосовують металевий конус, який забезпечує постійність головної віддалі.
З швидкісних літаків можливе тільки моментальне фотографування. Тому затвори об'єктивів аерофотоапаратів повинні бути тільки моментальної дії, які забезпечують витримку від 0,1 до 0, 001 сек (рис.104).
Рис. 104. Топографічний аерофотоапарат 1-касета; 2-змотувана катушка; 3-корпус; 4-конус; 5-об'єктив з затвором; 6-координатні мітки; 7- прикладна рамка; 8-намотуюча катушка; 9- притискаюча дошка; /-фокусна віддаль фотоапарата
Касета заряджається плівкою довжиною 60 м і шириною 19 см, з якої отримують 300 аеронегативів формату 18*18 см. Касети змінні, що дає можливість мати зарядженні запасні касети і
використовувати їх одну за другою в міру використання аероплівки.
Первинним робочим документом аерофотознімання є контактний відбиток, який являє собою позитивне зображення відзнятої місцевості. Тобто, аерофотознімок є результатом консервування оптичного зображення поверхні землі або будь-якого предмету. За допомогою фотограмметричних приладів його відтворюють в будь-який момент і вирішають необхідні інженерні задачі з високою якістю. Розміщуючи контактні відбитки у відповідності з положенням аерознімків в момент знімання, отримують фотографічне зображення місцевості у вигляді накидного монтажу (рис. 105).
Рис. 105. Накидний монтаж
Об'єктами одиночного аерофотознімання є окремі частини місцевості, які зображуються на одному аерофотознімку. Маршрутне аерофотознімання - це знімання довгої смуги (річка, канал, залізна дорога і таке інше) місцевості, ширина якої зображується на одному знімку. Для того, щоб між аерознімком не було розривів, маршрутне аерофотознімання виконується з поздовжнім перекриттям сусідніх аерофотознімків (рис.106).
Рис. 106. Поздовжнє перекриття
Коли територія, яку знімають, не може розміститися на одному маршруті, то виконують суцільне аерофотознімання декількома паралельними маршрутами. Ці маршрути прокладаються так, щоб аерознімки сусідніх маршрутів взаємно перекривалися. Таке перекриття називається поперечним (рис. 107). Поздовжнє перекриття складає 60%, а поперечне - 25 - 40%. Наявність перекриття при маршрутній і суцільній аерофотозйомках дає можливість отримати шляхом відповідної обробки аерознімків план із зображенням на ньому не тільки ситуації, але і рельєфу місцевості.
Метод обробки аерознімків, при якому отримують тільки контурну частину карти, а рельєф зображується на основі результатів вимірювань наземними способами топографо- геодезичних робіт називається контурно -_комбінованим аерофотозніманням. Якщо контури і рельєф місцевості зображуються на карті за допомогою вимірів на перекритих аерознімках, а геодезичними методами будується тільки обґрунтування знімання, то такий метод називається повітряним стереофотограмметричним зніманням.
- Геодезія
- 1.1. Форма і розміри Землі
- 1.2. Застосування проекцій в геодезії
- 1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- 1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- 1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- 2.1. Числовий масштаб
- 2.2. Лінійний масштаб
- 2.3. Поперечний масштаб
- 2.4. Точність масштабу
- 2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- 2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- 3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- 4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- 4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- 4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- 4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- 4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- 4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- 5.1. Введення в теорію похибок
- 5.2. Види похибок вимірювання
- 5.3. Принцип арифметичної середини
- 5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- 5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- 5.6. Нерівноточні виміри величии
- 5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- 6.1. Компарування сталевої стрічки
- 6.2. Вимірювання довжин ліній
- 6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- 6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- 7.1. Будова теодоліта т30
- 7.2. Будова теодоліта 2т30
- 7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- 7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- 7.6. Перевірки теодоліта т30
- 8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- 8.2. Вимірювання магнітного азимута
- 8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- 8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- 9.1. Будова нівеліра н-3
- 9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- 9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- 9.4. Перевірки нівелірних рейок
- 10.1. Координатна площина
- 10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- 10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- 10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- 10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- 11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- 11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- 11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- 12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- 12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- 12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- 12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- 13.1. Теодолітне знімання місцевості
- 13.2. Полярний спосіб
- 13.3. Спосіб перпендикулярів
- 13.4. Спосіб кутової засічки
- 13.5. Спосіб лінійної засічки
- 13.6. Спосіб створної засічки
- 13.7. Побудова горизонтального плану
- 14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- 14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- 14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- 14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- 15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- 15.2. Основні формули тахеометрії
- 15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- 15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- 16.1. Суть мензульного знімання
- 16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- 16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- 16.4. Підготовка мензули до роботи
- 16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- 17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- 17.2. Аерофотознімання місцевості
- 17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- 17.4. Поняття про дешифрування
- 17.5. Трансформування аерофотознімків
- 17.6. Складання фотопланів
- 17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- 18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- 18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- 18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- 18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- 18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- 18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- 18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- 18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- 19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- 19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- 19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- 19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- 19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- 19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- 19.7. Спосіб прямокутних координат
- 19.8. Перенесення пікету на криву
- 19.9. Спосіб продовження хорд
- 19.10. Спосіб кутів
- 19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- 19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- 19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- 19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- 19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- 19.16. Проектування за профілем
- 19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- 20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- 20.2. Розвиток садово-паркового господарства