1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
При вивченні фігури Землі встановлено, що вона в наближеному варіанті має геометричну форму сфери. Виникає питання, а яку ділянку рівневої поверхні Землі з необхідною точністю для практичних робіт можна вважати площиною?
Розглянемо частину рівневої поверхні Землі, яка приймається за сферу радіусом R (рис. 7).
На рис. 7 довжина дуги сфери А1 і B1 позначена через s. В точках А1 і B1 проведені радіуси R сфери, які мають продовження до дотичної в точках А і В, АВ = d. Знайдемо, чому дорівнює похибка від заміни дуги s відрізком дотичної d. Різницю між довжиною дотичної d і дугою обчислюють за формулою
Рис.7. Частина сфери
Оскільки дуга s опирається на центральний кут ф, то
(2)
тоді
(3)
Величину tg—розкладемо в ряд і зупинимося на другому члені, тобто
де ф - центральний кут виражений в радіанній мірі, який обчислюється за формулою
а тому формула (4) прийме вид
Підставляючи (6) в (3), отримаємо
Аналізуючи формулу (7) приходимо до висновку, що дотична d довша за дугу s.
Знайдемо відносну похибку різниці Ad за формулою
Якщо прийняти R=6371,ll km та надати різні значення s, то можна обчислити величини за формулами (7) і (8). Результати обчислень представимо в табл.1.
Таблиця 1
Результати абсолютних і відносних похибок при заміні дуги s відрізком дотичної d
S, km | Ad, cm | Ad | S, km | Ad, | Ad |
|
|
|
|
|
|
s | cm | s |
|
|
|
10 | 0,21 | 1:4 870 000 | 50 | 26 | 1:195 000 |
20 | 1,64 | 1:1 218 000 | 100 | 205 | 1:49 000 |
30 | 5,55 | 1:541 000 | 200 | 1643 | 1:12 200 |
40 | 13,1 | 1:30 400 | 300 | 5545 | 1:5 410 |
Аналізуючи результати табл.1 можна зробити наступні висновки.
Сучасний рівень техніки геодезичних вимірювань довжин ліній 10 - 20 km характеризує найвищу точність відносної похибки, біля 1:1000 000.
Дугу сферичної поверхні Землі довжиною s = 20 km можна замінити дотичною d тому, що відносна похибка різниці дуги і дотичної менша (1:1 218 000) сучасних технічних можливостей вимірювань (1:1 000 000).
3. Ділянку рівневої поверхні Землі діаметром 20 км, або площею 300 - 320 км2, можна прийняти за площину з незначною похибкою, а кривизною поверхні Землі в цих границях можна нехтувати.
Розглянемо вплив кривизни Землі на вертикальне положення точки. На рис. 8 приведений фрагмент сфери, на якій s - дуга сфери, t - дотична в точці А до сфери та Ah похибка впливу кривизни Землі на вертикальне положення точки В.
Розглядаючи рис. 8, на основі теореми Піфагора можна записати
звідки
(10)
Якщо замість t підставити s, то величину Ah обчислюють за формулою
(11)
Рис. 8. Вплив кривизни Землі на вертикальне положення точки
Враховуючи те, що одиниця значно менша величини 2R, то кінцеве значення Ah можна записати
За формулою (12) виконаємо розрахунки, а результати приведемо в табл.2.
Таблиця 2
Вплив кривизни Землі на висоту точки
s, km | Ah, m | s, km | Ah, m | s, km | Ah, m |
1 | 0,0785 | 10 | 7,85 | 50 | 196,1981 |
5 | 1,9619 | 20 | 31,3917 | 100 | 784,7926 |
Аналізуючи табл. 2 можна зробити наступний висновок. Похибкою за вплив кривизни Землі на вертикальне положення точки нехтувати не слід тому, що висоти обчислюють з точністю до
0,1 mm.
Вивчення топографічних карт
- Геодезія
- 1.1. Форма і розміри Землі
- 1.2. Застосування проекцій в геодезії
- 1.3. План, карта і профіль місцевості за заданим напрямком
- 1.4. Визначення планового і висотного положення точки на земній поверхні
- 1.5. Встановлення величини поправки за кривизну Землі
- 2.1. Числовий масштаб
- 2.2. Лінійний масштаб
- 2.3. Поперечний масштаб
- 2.4. Точність масштабу
- 2.5. Розграфка і номенклатура топографічних карт
- 2.6. Прямокутна система координат Гаусса-Крюгера
- 3.1. Вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 3.2. Приклад вимірювання дирекційних кутів за топографічною картою
- 4.1. Основні форми рельєфу місцевості
- 4.2. Зображення рельєфу місцевості горизонталями
- 4.3. Проведення горизонталей за висотами точок
- 4.4. Крутизна схилу і масштаб закладень
- 4.5. Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- 4.6. Розв'язання задач за топографічною картою
- 4.7. Умовні знаки на топографічних картах
- 5.1. Введення в теорію похибок
- 5.2. Види похибок вимірювання
- 5.3. Принцип арифметичної середини
- 5.4. Середня квадратична похибка одного виміру
- 5.5. Визначення похибок функцій виміряних величин
- 5.6. Нерівноточні виміри величии
- 5.7. Оцінка точності за відхиленнями окремих вимірів
- 6.1. Компарування сталевої стрічки
- 6.2. Вимірювання довжин ліній
- 6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- 6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром
- 7.1. Будова теодоліта т30
- 7.2. Будова теодоліта 2т30
- 7.3. Загальні відомості про теодоліти 2т30 і 2т30п
- 7.4. Пристрої для центрування теодолітів
- 7.6. Перевірки теодоліта т30
- 8.1. Визначення місця нуля (mo) вертикального круга теодоліта та вимірювання кутів нахилу
- 8.2. Вимірювання магнітного азимута
- 8.3. Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- 8.4. Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- 9.1. Будова нівеліра н-3
- 9.2. Перевірки і юстування нівеліра н-3
- 9.3. Перевірки і юстування нівеліра н-зк з компенсатором
- 9.4. Перевірки нівелірних рейок
- 10.1. Координатна площина
- 10.2. Рішення прямої геодезичної задачі
- 10.3. Рішення оберненої геодезичної задачі
- 10.4. Схеми побудови теодолітних мереж
- 10.5. Обчислення координат точок в замкнутому теодолітному ході
- 11.1. Польові роботи при побудові полюсної мережі
- 11.2. Прив'язка полюсних мереж до вихідних геодезичних пунктів
- 11.5. Приклад камеральної обробки польових вимірювань полюсної мережі розташованих на ходовій лінії за формулою
- 12.1. Польові роботи при технічному нівелюванні
- 12.2. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- 12.3. Урівнювання розімкнутого нівелірного ходу технічного нівелювання
- 12.4. Урівнювання замкнутого полігону
- 13.1. Теодолітне знімання місцевості
- 13.2. Полярний спосіб
- 13.3. Спосіб перпендикулярів
- 13.4. Спосіб кутової засічки
- 13.5. Спосіб лінійної засічки
- 13.6. Спосіб створної засічки
- 13.7. Побудова горизонтального плану
- 14.1. Нівелювання поверхні за квадратами
- 14.2. Нівелювання поверхні за паралельними лініями
- 14.3. Нівелювання поверхні за полігонами і створами
- 14.4. Побудова топографічного плану за результатами нівелювання поверхні
- 15.1. Загальні відомості про тахеометричне знімання
- 15.2. Основні формули тахеометрії
- 15.3. Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- 15.4. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання
- 16.1. Суть мензульного знімання
- 16.2. Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- 16.3. Перевірки кіпрегеля kh
- 16.4. Підготовка мензули до роботи
- 16.5. Знімання ситуації і рельєфу
- 17.1. Основні відомості про аерофотознімання
- 17.2. Аерофотознімання місцевості
- 17.3. Визначення масштабу аерофотознімку
- 17.4. Поняття про дешифрування
- 17.5. Трансформування аерофотознімків
- 17.6. Складання фотопланів
- 17.7. Обладнання для цифрової фотограмметрії і картографії
- 18.1. Побудова на місцевості проектного кута
- 18.2. Побудова на місцевості проектної лінії
- 18.3. Побудова на місцевості точки з заданою висотою
- 18.4. Побудова на місцевості лінії і площини заданих ухилів
- 18.5. Перенесення проектної точки в натуру полярним способом та оцінка його точності
- 18.6. Перенесення проектної точки в натуру способом перпендикулярів та оцінка його точності
- 18.7. Перенесення проектної точки в натуру способом кутової засічки та оцінка його точності
- 18.8. Перенесення проектної точки в натуру способом лінійної засічки та оцінка його точності
- 19.1. Камеральне трасування осі лінійної споруди
- 19.2. Польове трасування об'єктів лінійних споруд
- 19.3. Закріплення основних точок кругової кривої за її віссю
- 19.4. Розмічування пікетажу по осі лінійної споруди
- 19.5. Розрахунок пікетажних значень точок кругових кривих
- 19.6. Детальне розмічування на місцевості кругової кривої
- 19.7. Спосіб прямокутних координат
- 19.8. Перенесення пікету на криву
- 19.9. Спосіб продовження хорд
- 19.10. Спосіб кутів
- 19.11. Розмічування поперечників на місцевості
- 19.12. Заповнення пікетажного журналу в польових умовах
- 19.13. Технічне нівелювання по осі лінійної споруди
- 19.14. Камеральна обробка журналу технічного нівелювання
- 19.15. Побудова поздовжнього і поперечного профілів лінійної споруди
- 19.16. Проектування за профілем
- 19.17. Безпікетний спосіб трасування по осі лінійних споруд
- 20.1. Основні задачі садово-паркового господарства
- 20.2. Розвиток садово-паркового господарства