2. Перетворення звичайного дробу в систематичний і визначення довжини періоду систематичного дробу.
Розглянемо питання про перетворення звичайного дробу в десятковий. Як відомо з арифметики звичайні дроби перетворюються або в скінченні, або не в скінченні періодичні десяткові дроби. При цьому звичайний дріб перетворюється в скінченний десятковий дріб тоді і тільки тоді, коли канонічний розклад знаменника має вигляд. тобто не містить ніяких простих множників, крім 2 і 5. Для спрощення вважатимемонескоротним правильним дробом.(Якщо він неправильний, то можна спочатку виділити цілу частину). Звичайні нескоротні і правильні дроби видуперетворюються в скінченні десяткові дроби з числом десяткових знаків, яке дорівнює найбільшому з чисел або . Справді, якщо = тоскінченний десятковий дріб. Якщо, тоскінченний десятковий дріб. Якщо, тоскінченний десятковий дріб.
Легко зрозуміти, що нескоротний дріб виду , девідмінне від 2 і 5, в скінченний десятковий дріб не перетворюється.
Справді, припускаючи супротивне,маємо
Звідки , де– дільник числа, що неможливо, бовідмінне від 2 і 5 за умовою і. Ця суперечність доводить справедливість твердження.
Теорема 1. Якщо канонічний розклад знаменника нескороченого дробуне містить у собі множників 2 і 5, то цей дріб перетворюється у чистий періодичний десятковий дріб; при цьому число цифр у періоді дорівнює показнику, до якого належить число 10, за модулем .
Доведення. Для спрощення дрібвважатимемо правильним. Процес ділення числана числопри умовіможна схематично зобразити так:
_ a10 b | B | ||
0, | |||
_ b | |||
……. | |||
|
| _ b
| |
|
|
| _ b |
|
|
| ……… |
Цю схему в свою чергу можна подати у вигляді системи рівностей:
Де — остачі, а — частки проміжних обчислень. Будь-яка остача , очевидно, задовольняє нерівність
а будь-які числа задовольняють нерівність, тобто є цифрами, з яких складається частка 0,в схемі (4).
Проаналізуємо властивості чисел ідокладніше. Насамперед нагадаємо, що дрібє нескоротним і правильним. Це означає, щоі. Таким чином, числоє один з найменших додатних лишків ЗСЛ за модулемСправді
Оскільки числа взаємно прості, то з першої рівності (5) випливає, що. Справді за умовивипливало б, що вся права частина, а отже, і ліва частина ділилась би на. Тому числане були б взаємно простими, що суперечить (7). За умовівипливає, що остачає одним з найменших додатних лишків ЗСЛ за модулем. Аналогічно можна показати, що й числає найменшими додатними лишками ЗСЛ за модулем. Але ЗСЛ за модулемможе мати не більшенайменших додатних лишків. Тому в системі рівностей (5) настане момент, коли одна з остач дорівнюватиме. Нехай. Тодірівність (5) збіжиться з першою рівністю цієї системи. І тому … . Далі, … рівність збіжиться з другою рівністю (5) і тому. Таким чином, остачіі часткипроміжних обчислень повторюватимуться. Тим самим частка в схемі (4) буде чистим періодичним десятковим дробом виду
Для доведення теореми залишається показати, що перше повторення настане після кроків проміжних обчислень, де – показник, до якого належить 10 за модулем . Справді, якщо – найменший показник, при якому здійснюється конгруенція
то при рівносильною їй є і конгруенція
Остання конгруенція якраз і показує, що, приписавши до нулів, що відповідає визначенню послідовних цифр частки, дістанемо при діленні наостачу. При діленнінаприаналогічно дістанемо через ділень остачу, яка дорівнює числу . Отже, частка (8) має вигляд, що й треба було довести.
Зауваження. З конгруенції випливає, щоабо.
Іншими словами, число 999…9, що складається з дев’яток – найменше з можливих чисел такої структури, яке ділиться на . Це дає можливість досить легко знаходити число. Для цього треба послідовно ділити на числа 9, 99, 999, 9999, … і т. д., аж поки таке ділення не відбудеться. Кількість дев’яток у такому числі і дорівнює числу.
Теорема 2. Якщо канонічний розклад знаменника нескоротного дробумає вигляд,дето цей дріб перетворюється у мішаний періодичний дріб; число цифр до періоду дорівнює, де – найбільше з чисел і ; число цифр періоду дорівнює , де – показник, якому належить число 10 за модулем .
Доведення. Дріб
помножимо на , де. Матимемо
і далі
За теоремою 1, дріб перетворюється в чистий періодичний дріб з числом цифр у періоді, яке дорівнює, де – показник, до якого належить 10 за модулем . Щоб з нього дістати початковий дріб, треба розділити його на, або інакше, перенести кому в знайденому періодичному дробі на знаків ліворуч; у результаті дістанемо мішаний періодичний дріб з числом цифр до періоду. Теорему доведено.
Приклади.
1. Знайти число цифр періоду десяткового періодичного дробу, в який перетворюється дріб .
Ділимо на 39 послідовно числа 9, 99, 999, 9999, 99999. Нарешті з’ясовується, що тільки число 999999 націло ділиться на 39. Кількість дев’яток у цьому числі визначає довжину періоду: .
2. Знайти число цифр, яке міститься до періоду, і довжину періоду періодичного дробу, в який перетворюється дріб .
Знаменник цього дробу в канонічному розкладі має вигляд . Томує найбільшим з показників степеня цифр 2 і 5. Це означає, що періодичний десятковий дріб має дві цифри до періоду. Найменше з чисел, складених з дев’яток, яке ділиться на 11, є число 99. Воно складається з двох дев’яток. Це означає, що довжина … періоду періодичного дробу дорівнює 2. І справді, як неважко перевірити, розглядуваний дріб перетворюється в такий періодичний дріб:
.
- §1. Алгебраїчні структури з однією операцією. Означення групи, найпростіші властивості груп.
- IV. Деякі інші означення групи
- 2. Підгрупи. Циклічні групи.
- §1. Означення кільця, властивості та основні поняття. Приклади кілець.
- 2.Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- § 3. Ідеали кілець.
- 1.Означення ідеалу кільця, приклади ідеалів.
- 2. Кільця головних ідеалів та евклідові кільця.
- §5. Конгруенції та фактор кільця за ідеалом.
- 2.Фактор-кільця комутативного кільця за ідеалом і.
- 3. Фактор-кільця і гомоморфізми.
- 4. Конгруенції за модулем
- §6. Класи лишків кільця цілих чисел за модулем .
- 1.Конгруенції та класи лишків за модулем
- 2. Кільце класів лишків за модулем .
- §7 Деякі арифметичні застосування теорії конгруенцій
- 1. Застосування конгруенцій до встановлення ознак подільності.
- 2. Перетворення звичайного дробу в систематичний і визначення довжини періоду систематичного дробу.