IV. Деякі інші означення групи
В літературі даються часто означення групи відмінні від означення 3 (див.приклад [1],[2]). Зараз ми ознайомимося з цими означеннями та доведемо їх еквівалентність означенню 3, тобто, покажемо, що всяка множина, яка задовольняє умови означення 3, задовольняє і умови означення 3’ та 3’’ і навпаки.
Означення 3′. Не порожня множина G називається групою, якщо на ній означена одна алгебраїчна операція, яка задовольняє таким умовам:
алгебраїчна операція асоціативна;
В G існує ліва одиницяel, така, що
:ela=a (1)
Для кожного елемента G відносно лівої одиниці el існує лівий обернений елемент G, такий, що
el.. (2)
Означення 3′′ . Непорожня множина Gназивається групою , якщо на ній означена одна алгебраїчна операція, яка задовольняє таким умовам:
Алгебраїчна операція асоціативна
Для всяких a,bϵG рівняння ax=b та ya=b мають розв’язки.
Теорема 2. Означення 3 і 3′ еквівалентні.
Доведення. Якщо множина є групою за означенням 3, тобто задовольняє умови означення 3, то вона задовольняє умови означення 3′, тобто є групою за означенням 3′. Одиничний елемент відіграє при цьому роль лівої одиниці, а обернений відіграє роль лівого оберненого .
Нехай, навпаки, задовольняє умовам означення 3′. Щоб довести, що вона задовольняє умовам означення 3), досить, очевидно, показати, що ліва одиниця є одночасно і правою, тобто для
:ael=a(3)
і лівий обернений ’ є одночасно і правим оберненим, тобто
:aa/=el (4)
Покажемо спочатку справедливість співвідношення (4). Для цього домножимо рівність (2) справа на елемент . Внаслідок однозначності операції множення (добуток двох елементів єдиний) рівність при цьому не порушується:
(
В силу умови 3) означення 3′елемент має лівий обернений. Домноживши останню рівність зліва на елементі скориставшись асоціативністю, одержимо:
Оскільки a′′- лівий обернений елемент до a, тобто a′′a′=el,, то остання рівність перепишеться так:
el(aa′)=elабо, інакше,aa′=el
чим справедливість співвідношення (4) доведено.
Переконаємось зараз в справедливості відношення (3). Для цього перетворимо ліву частину, використавши послідовно формулу (2), асоціативність множення, формули (4) і (1): ael=a(a/a)= (aa/)a=ela=a.
Отже, множина G є групою і за означенням 3.
Теорема 3. Означення 3 і еквівалентні.
Доведення. Якщо множина G задовольняє умови означення 3, то, як це безпосередньо випливає з означення 3 і властивості , вона задовольняє і умови означення
Навпаки, нехай множина G задовольняє умови означення Ми покажемо, що множина при цьому задовольняє умови означення, звідки на підставі теореми 2 буде виходити, що множинаG задовольняє і умови означення 3. Отже, треба показати, що в G існує ліва одиниця, по відношенні до якої кожен елемент має лівий обернений елемент.
Щоб довести існування в Gлівої одиниці, тобто такого елемента , який задовольняє співвідношення (1), зауважимо, що за умовою рівняння умає розв’язок який позначимо через. покажемо, щоє лівою одиницею, тобто, що для ():. З цією метою приймемо до уваги, що рівнянняax=bмає розв’язок , внаслідок чого
Отже, для ():, тобто— ліва одиниця в Г. Внаслідок того, що за умовою для всякогорівнянняyb=, має розв’язок по відношенні до лівої одиниці кожен елементмає лівий обернений.
Таким чином, множина G є групою згідно з означення , а в силу теореми 2 і згідно з означенням 3.
Вправи.
Чи еквівалентні означення і?
Якщо множина G і підгрупою відносно до означення , то чи є розв’язки рівняньax=b і ya=b єдиним?
- §1. Алгебраїчні структури з однією операцією. Означення групи, найпростіші властивості груп.
- IV. Деякі інші означення групи
- 2. Підгрупи. Циклічні групи.
- §1. Означення кільця, властивості та основні поняття. Приклади кілець.
- 2.Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- § 3. Ідеали кілець.
- 1.Означення ідеалу кільця, приклади ідеалів.
- 2. Кільця головних ідеалів та евклідові кільця.
- §5. Конгруенції та фактор кільця за ідеалом.
- 2.Фактор-кільця комутативного кільця за ідеалом і.
- 3. Фактор-кільця і гомоморфізми.
- 4. Конгруенції за модулем
- §6. Класи лишків кільця цілих чисел за модулем .
- 1.Конгруенції та класи лишків за модулем
- 2. Кільце класів лишків за модулем .
- §7 Деякі арифметичні застосування теорії конгруенцій
- 1. Застосування конгруенцій до встановлення ознак подільності.
- 2. Перетворення звичайного дробу в систематичний і визначення довжини періоду систематичного дробу.