logo
ekamen_matematika2003

57. Поняття про умовний екстремум. Метод множників Лагранжа.

Нехай на відкритій множині D R2 задано ф-ії u=f(x;y), v=(x;y) і Е – множина точок, що задовольняють рівняння:

Означення: Рівняння називають рівнянням зв’язку, точку (x0;y0)Е називають точкою умовного строгого максимуму ф-ії u=f(x;y) при обмеженнях рівняння.

Точки умовного максимуму та мінімуму називають точками умовного екстремуму. Умовний екстремум інколи називають відносним екстремумом.

Ф-ція L(x;y)=f(x;y)+(x;y) наз. ф-цією Лагранжа, параметр - множн. Лагнаржа.

Теорема.

Для того, щоб т. (х00) була т. умовного екстр. ф-ції u=f(x;y) при р-ні звязку (х;у)=0, необ., щоб її координ. При деяких знач. задов. сис-му р-нь: