54.Основні принципи класифікації інформаційних ситуацій. Навести приклади та дати пояснення.
Під інформаційною ситуацією з погляду суб'єкта керування (залежно від ступеня його інформованості) розуміють певний ступінь градації невизначеності щодо перебування економічним середовищем в одному зі своїх можливих станів у момент прийняття рішення суб'єктом управління (гравцем). Класифікатор інформаційних ситуацій, що характеризують поведінку економічного середовища при "виборі" свого стану в процесі прийняття рішення можна побудувати таким чином [1, 2, 3, 5]. Перша інформаційна ситуація – характеризується заданим розподілом апріорних ймовірностей станів економічного середовища , тобто вважаються відомими імовірності реалізації j-го стану:, для яких повинні виконуватись такі умови: , (достатня за обсягом інформація). Другаінформаційна ситуація – характеризується можливістю оцінити параметри (числові характеристики), які характеризують розподіл апріорних ймовірностей станів економічного середовища (математичне сподівання, дисперсію) хоча сам закон розподілу ймовірності є невідомим (достатня за обсягом інформація). Третяінформаційна ситуація – характеризується певною системою (лінійних чи нелінійних) співвідношень пріоритету стосовно елементів множини – станів економічного середовища (обсяг інформації про економічне середовище недостатній). Четвертаінформаційна ситуація – характеризується, з одного боку, невідомим розподілом апріорних імовірностей станів економічного середовища, а з іншого боку – відсутністю активної протидії економічного середовища цілям суб'єкта управління. П'ятаінформаційна ситуація – характеризується абсолютно протилежними (антагоністичними) інтересами СПР та економічного середовища, тобто має місце конфлікт між ними. При цьому економічне середовище є активним1 і являє собою зловмисного противника. (Це ситуація, коли обсяг інформації про поведінку економічного середовища достатній). Шостаінформаційна ситуація – характеризується, як проміжна між першоюта п'ятою інформаційними ситуаціями, коли одночасно з наявністю певної інформації щодо розподілу Р апріорних імовірностей , економічне середовище не є пасивним. Слід зауважити, що кожній інформаційній ситуації відповідає свій набір критеріїв прийняття рішень. ритеріїв прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації. 1) Критерій Байєса. Згідно з критерієм Байєса оптимальне рішення (чи множина оптимальних рішень) у випадку, коли визначається умовою: :2) В+(; Р) = В+(sk; Р). Величина називається байєсівською оцінкою рішення (стратегії) і є математичним сподіванням випадкової величини, що задається вектором оцінювання . )Критерій мінімальної дисперсії. Незалежно від інгредієнта функціонала оцінювання оптимальне рішення (стратегія) може визначатись умовою:
3) Критерій мінімальної семіваріації
- 4. Параметри моделі парної лінійної регресії, їх сутність та оцінювання.
- 5 Коефіцієнт детермінації та кореляції для моделі парної регресії. Перевірка суттєвості коефіцієнта детермінації за допомогою f-критерію.
- 6 Перевірка суттєвості оцінок параметрів на основі t-критерію.
- 7.Передумови застосування методу найменших квадратів.
- 8.Метод найменших квадратів (мнк). Система нормальних рівнянь.
- 12.Перевірка достовірності оцінок параметрів за допомогою t -критерію.
- 13.Поняття фіктивних змінних.
- 14.Врахування якісних факторів в лінійних економетричних моделях за допомогою фіктивних змінних.
- 15.Суть та наслідки мультиколінеарності.
- 16Тестування наявності мультиколінеарності в моделі. Алгоритм Фаррара-Глобера.
- 17.Поняття про гомо- та гетероскедастичність залишків.
- 18.Тест Гольдфельда-Квандта. Послідовність його виконання.
- 19. Алгоритм теста Глейсера.
- 20Перевірка наявності гетероскедастичності залишків на основі теста коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.
- 21. Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- 22.Суть та наслідки автокореляції стохастичної складової.
- 23.Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- 24.Узагальнений метод найменших квадратів для знаходження оцінок параметрів моделі з автокорельованими залишками.
- 25.Поняття часового лагу. Моделі з часовим лагом незалежних змінних.
- 26. Часовий ряд в загальному вигляді. Поняття тренду, сезонної, циклічної та випадкової компоненти. Основні етапи аналізу числових рядів.
- 28.Модель задачі лінійного програмування в розгорнутому і скороченому вигляді, а також в матричній і векторній формах.
- 29. Властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування.
- 31.Означення планів задачі лінійного програмування (допустимий, опорний, оптимальний).
- 33.Двоїста задача. Правила побудови двоїстої задачі. Симетричні й несиметричні двоїсті задачі.
- 34.Економічний зміст двоїстої задачі й двоїстих оцінок.
- 35.Перша теорема двоїстості та її економічна інтерпретація.
- 38.Постановка транспортної задачі. Поняття відкритої та закритої моделі.
- 41. Побудова опорного плану транспортної задачі: метод подвійної переваги.
- 42. Побудова опорного плану транспортної задачі: метод апроксимації Фогеля.
- 43.Побудова оптимального плану транспортної задачі: метод потенціалів
- 44.Аналіз розв’язків лінійних економіко-математичних моделей. Оцінка рентабельності продукції.
- 45.Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів.
- 46.Цілочислове програмування. Область застосування цілочислових задач в плануванні й управлінні виробництвом.
- 47.Геометрична інтерпретація задачі цілочислового програмування.
- 48.Метод Гоморі.
- 49Постановка задачі нелінійного програмування, математична модель. Геометрична інтерпретація.
- 50.Графічний метод розв’язування задач нелінійного програмування.
- 51.Метод множників Лагранжа. Теорема Лагранжа. Алгоритм розв’язування задачі на безумовний екстремум.
- 52.Основні поняття теорії ігор.
- 53.Поняття інформаційної ситуації.
- 54.Основні принципи класифікації інформаційних ситуацій. Навести приклади та дати пояснення.
- 55.Матриця ризику, її побудова. Сутність її елементів. Навести приклади.
- 56.Сутність критерію Севіджа. Навести приклади.
- 57. Пояснити, в чому полягає суть критерію Байєса. Навести приклади.
- 61.Сутність критерію Вальда. Навести приклади.
- 62.Дайте означення економічного ризику. Поясніть його сутність.
- 63.Наведіть приклади економічних рішень, обтяжених ризиком. Ідентифікуйте ризики, здійсніть їх якісний аналіз.
- 64. Поясніть основні причини виникнення економічного ризику.
- 65.Пояснити сутність таких понять як: джерело, об`єкт, суб`єкт економічного ризику.
- 66.Загальні засади класифікації ризику.
- 67.Зовнішні та внутрішні чинники ризику. Навести приклади.
- 68.Фінансовий ризик та його особливості.
- 69.Поняття інгредієнту економічного показника.
- 70.Ризик як величина очікуваної невдачі. Навести приклади.
- 71.Які ви знаєте показники кількісної оцінки ризику в абсолютному вираженні? Навести приклади.
- 72.Навести приклади показників ступеня ризику у відносному вираженні.
- 73.Пояснити, що означають терміни: “допустимий”, “критичний”, “катастрофічний” ризик, навести приклади кількісного визначення цих величин.