logo
EMM_1_26

5 Коефіцієнт детермінації та кореляції для моделі парної регресії. Перевірка суттєвості коефіцієнта детермінації за допомогою f-критерію.

За допомогою цих коефіцієнтів перевіряється відповідність побудованої регресійної моделі (теоретичної) фактичним даним. У поняття “тіснота зв'язку” вкладається оцінка впливу незалежної змінної (X) на залежну змінну (Y). Після встановлення тісноти зв'язку між змінними моделі характеризують значимість зв'язку, яка в кореляційному аналізі частіше всього здійснюється за допомогою F-критерію Фішера.

Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація залежної змінної Y визначається варіацією незалежної змінної X. Він використовується як при лінійному, так і при нелінійному зв'язку між змінними та розраховується за формулою:

(2.4)

де Yрозр – теоретичні значення залежної змінної на підставі побудованої регресійної моделі; Yсер – загальна середня фактичних даних залежної змінної; Yфакт – фактичні індивідуальні значення залежної змінної.

Коефіцієнт детермінації приймає значення від 0 (відсутній лінійний зв'язок між показниками) до 1 (відсутній кореляційний зв'язок між показниками).

Найпростішим критерієм, який дає кількісну оцінку зв’язку між двома показниками, є коефіцієнт кореляції. Він розраховується за такою формулою:

(2.5)

Чим ближче коефіцієнт кореляції до одиниці, тим тісніше зв'язок між незалежною та залежною змінними.

Іноді для спрощення розрахунків тісноту кореляційного зв'язку характеризують коефіцієнтом кореляції, який розраховується за формулою:

(2.6)

Значення R лежить у діапазоні від –1 до +1. При R=0 змінні не можуть мати лінійного кореляційного зв'язку. Ступінь тісноти їх лінійної залежності зростає при наближенні R до ±1. Кореляційний зв'язок між показниками відсутній при R=±1 Коли R>0, то зв'язок між показниками прямий, якщо R<0 – обернений.

Тестування значимості змінної Х, або адекватності моделі проводиться за критерієм Фішера. Перевіряється чи справді незалежна Х впливає на значення залежної Y.

Використовуючи суми квадратів відхилень, обчислимо F-критерій Фішера за формулою:

Розрахунковий критерій Фішера з урахуванням ступенів вільності обчислюємо за формулою:

де m, (n–m–1) – число ступенів вільності відповідно чисельника та знаменника залежності;

n – кількість спостережень;

m – кількість незалежних змінних.