Теорема. Якщо де і — цілі невід’ємні числа, то, перетворюючи нескоротний дріб на десятковий, дістають нескінченний періодичний десятковий дріб.
Теорема. Будь-який періодичний дріб являє собою подання деякого раціонального числа.
На прикладах покажемо, як знаходити відповідні числа.
Приклад. Записати періодичний дріб 0,(45) у вигляді звичайного дробу.
Позначимо шуканий дріб через . Помноживши цю рівність на 100, дістанемо . Віднявши першу рівність від останньої, запишемо: ,,
звідки
Приклад. Записати періодичний дріб 2,3(41) у вигляді звичайного дробу.
Позначимо шуканий дріб через . Помноживши цю рівність послідовно на 10 і на 1000, дістанемо відповідно Віднявши від останньої рівності першу, запишемо:
звідки
Приклад. Записати періодичний дріб у вигляді звичайного дробу.
Позначимо шуканий дріб через Помноживши цю рівність послідовно на 100 і на 1000, дістанемо відповідно Віднявши від з останньої рівності першу, запишемо:
Перетворення періодичного дробу на звичайний виконують за таким правилом.
Щоб записати даний періодичний дріб у вигляді звичайного дробу, потрібно від числа, що стоїть до другого періоду, відняти число, що стоїть до першого періоду, і зробити цю різницю чисельником, а у знаменнику записати цифру 9 стільки разів, скільки цифр у періоді, і після дев’ятки дописати стільки нулів, скільки цифр між комою і першим періодом.
Якщо до здобутого звичайного дробу застосувати правило ділення чисел, то дістанемо, що цей дріб дорівнює даному періодичному дробу.
Зауваження. Легко побачити, що
Таким чином,
Аналогічно можна показати, що
Отже, періодичні дроби з періодом 9 завжди можна замінити відповідними скінченними десятковими дробами. Це потрібно брати до уваги при порівнянні нескінченних десяткових дробів.
При порівнянні двох нескінченних десяткових дробів, що не мають періоду (9), користуються таким правилом:
якщо і при всіх ).
Таким чином, якщо цілі частини двох десяткових дробів різні, то той дріб більший, в якого ціла частина більша. Якщо цілі частини однакові, то потрібно звернутися до найменшого розряду, для якого цифри дробів різні: той з дробів більший, в якого цифра цього розряду більша. Наприклад, 2,753282 < 3,145698; 4,58365 < 4,58371; 2,3500 < 2,35010; 7,128364 < 7,128375.
- 1.1. Натуральні числа
- 1.2. Цілі числа
- 1.3. Ділення з остачею
- 1.4. Подільність натуральних чисел
- 1.5. Взаємно-прості та прості числа. Нск та нсд. Ознаки подільності натуральних чисел Взаємно прості та прості числа
- Найменше спільне кратне та методи його знаходження
- Методи знаходження найменшого спільного кратного чисел a I b
- Найбільший спільний дільник та методи його знаходження
- Порівняння за модулем
- Ознаки подільності (оп)
- 1.6. Раціональні числа. Арифметичні дії з раціональними числами
- Зведення дробів до найменшого спільного знаменника
- 1.7. Відношення та пропорції
- 1.8. Десяткові дроби
- 1.9. Відсотки
- Відповіді
- 1.10. Нескінченні десяткові дроби. Періодичні десяткові дроби
- Теорема. Якщо де і — цілі невід’ємні числа, то, перетворюючи нескоротний дріб на десятковий, дістають нескінченний періодичний десятковий дріб.
- 1.11. Поняття про ірраціональні числа. Дійсні числа
- 1.12. Модуль дійсного числа, його властивості
- 2.1. Основні поняття та формули
- 2.2. Ділення многочленів
- Отже, Оскільки числа і — корені тричлена то даний многочлен має три корені: 1, і .
- 2.3. Корінь n-го степеня з дійсного числа. Арифметичний коріньn-го степеня. Правила дій із коренями
- 2.4. Степінь із раціональним показником
- 2.5. Перетворення числових та алгебраїчних виразів