4 .Вимоги до сучасного уроку математики в школі. 5-6 кл, 7-9 кл.

Урок це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв’язання визначених завдань. Компоненти навчального процесу: мета, засоби, методи, організація форми навчальної діяльності, організація і керівництво, всі дидактичні елементи. Сутність і призначення уроку колективно-індивідуальна взаємодія учителя і учнів. Функція уроку полягає у досягненні завершеної або часткової мети. Урок як цілісна система реалізує освітню, виховну й розвиваючу функцію навчання, є багатогранним і багатоплановим. Урок мат-ки є основною колективною формою організації навчання в умовах класно-урочної системи. Дедуктивний харак-р мат-ки як предмета, абстрактність і загальність мат-х понять, фактів і повязаних з ними способів діяльності. Формувати абстрактне мис-ня від конкретних спостережень до абстрактних (узагальнення); кожен урок повинен носити завершений харак-р; прикладне значення; мат-ка як базова наука для природничих дисциплін, їх взаємодія (діяльністний підхід до викладення). Типи уроків:1)комбінований урок, в якому поєднуються різні цілі і види навчальної роботи (робота щодо закріплення вивченого раніше, засвоєння нового навчал. мат-лу, виробл. практ. навичок і умінь тощо), 2)подання нових знань, 3)уроки закріплення вивченого, зокрема уроки формування навичок і умінь,4)повторення, систематизації й узагальнення вивченого (урок-семінар за лекц прак форм нав-ня), 5)уроки перевірки і оцінювання знань. З погляду логіки процесу навчання в структурі мат-ки виділяють 3 компон-ти: 1)актуалізація здобутих знань і способів діяльності, 2) формування нових знань і способів діяльності, 3)застосування – формування навичок і умінь. Основні етапи уроку мат-ки 1) постановка мети уроку, 2) ознайомлення з новим матер-м, 3)закріплення нового матер-лу: а)на рівні відтворення інформації і способів діяльності, б) на рівні творчого застосування і здобуття нового; 4)перевірка знань, навичок і умінь.

Невід’ємною частиною уроку 5-6кл. є усний рахунок, кожен урок розпоч. із усних вправ. С/р 3 типів: 1)навчального хар-ру, 2) контролюючого, 3) робота з книжкою

1-шу вправу пояснює вчит як робить і пише на дошці, 2-гу викликає учня, що гарно пише, 3-тя самостійна вправа. Після пояснення нового матер-лу в щоденники записують Д/З (1/3 того що зроблено в кл. не >15-20хв.), підсумки уроку і оцінки. У 5-6кл. перевір. зошити з Д/З, сильні учні отримують додаткові вправи. Математичні диктанти, текстові завд-ня. Дітям подобаються С/Р завдання яких диференційовані, поглиблені задачі оцінюються окремо. З 8-го класу вводять залікову систему опитування, порівняння способів доведення нових теорем та їх застосування з раніше вивченими, для перев-ки Д/З викор. роздатковий матер-л а також засвоєння учнями теоретичного матер-лу. На уроках алгебри постійно перевіряти знання формул і правил, усне опитування теоретичного мат-лу, написання мат. диктантів .

Позакласна робота з математики - це заняття, які проводяться в позаурочний час, ґрунтуються на принципі добровільної участі, мають на меті підвищення рівня математичного розвитку учнів і цікавості до предмета за рахунок поглиблення і розширення базового змісту програми. До форм позакласної роботи можна віднести: 1) позакласну роботу в школі; 2) позашкільну роботу в дитячих будинках творчості, в літніх таборах тощо; 3) роботу різних рівнів заочних математичних шкіл. Всередині кожної з цих форм існують різноманітні форми по­закласної роботи: мат-й гурток, тиждень або місячник мат-ки, мат-ні вечори, математичні ранки для учнів (1-6 класи), клуби веселих і кмітливих мат-в, шкільні олімпіади, мат-а преса (класна і шкільна мат-і га­зети, бюлетені, стенди тощо), мат-і екскурсії, шкільні на­укові конференції, позакласне читання науково-популярної літе­ратури з математики, підготовка учнями доповідей з мат-ки, виготовлення мат-х моделей тощо.

Найпоширенішою формою позакласної роботи є математичні гуртки, в діяльності яких можна виділити два напрямки. Пер­ший - формування і розвиток початкової цікавості до математики та розвиток математичного мислення. Другий - поглиблення і розширення знань з математики і розвиток мислення. Перший напрямок є провідним для гуртків учнів 5-7 класів, другий - для гуртків учнів 8-11 класів, хоч елементи обох напрямків наявні в кожному з них. Залучення учнів до гурткової роботи найкраще здійснювати на уроках, запропонувавши їм цікаву задачу або фрагмент з істо­рії розвитку математики і запросивши продовжити цю роботу на засіданнях гуртка.

Заняття в гуртках (особливо учнів 5-7 класів) мають бути якомога жвавішими, з елементами гри, змагань, мають захоплю­вати учнів. Окремі задачі і запитання бажано добирати так, щоб труднощі, які виникають в процесі їх розв'язування, спонукали учнів до розгляду певних питань теорії і нових способів діяльнос­ті, які дещо розширюють і поглиблюють програму.

Водночас у зміст роботи гуртків і клубів веселих і кмітливих математиків варто включати ребуси, математичні фокуси і загад­ки, турніри й естафети, інсценівки, вікторини, математичні софіз­ми, цікаві факти з історії розвитку математики і біографії видат­них математиків тощо.

До проведення математичного вечора треба заздалегідь ре­тельно готуватися: розробити його сценарій, зміст матеріалу запропонувати деяким учням за рекомендованою літературою, підібрати фрагменти їхніх виступів і перевірити їх, підготувати цікаво оформлене оголошення, наочний матеріал тощо. Учні мають виявляти максимум ініціативи в підготовці і проведенні вечора.

Факульт. курс склад з 2-х розділів: 1) за сторінками підручників мат-ки – доповнюють навчальний мат-л, підготовка до вступу до вузів, задачі підвищеної складності, 2)мат-на мозаїка. За лекц практ системою навчання, метод проблемного нав-ня (пробл виклад, еврестична бесіда, дослідницкий метод). Теми яким приділяється мало часу за програмою, або немає.