19.. Методика проведення перших уроків планіметрії

. Осн. мета перших уроків геом. - дати пон. про геометрію, систематизувати наочні уявлення про найпрост. геом. фігури, ввести первісні пон. і поставити учнів перд потребою ввести озн. деяких відомих їм фігур (відрізок, півпряма, півплощина, кут, трик., парал. прямі), розгл-ти первісні та означувані віднош., сформул. осн. власт. найпрост. фігур і власт. вимір-ня відрізків і кутів, які наприкінці теми буде названо аксіомами. Щодо первісних понять планім-ї "точка", "пряма", то уявлення про них учні вже пов. мати з поп-х класів. Варто підкреслити, що точка не має розмірів, пряма не має товщини, кінців і вваж. необмежено продовженою. При форм-ні поняття "належить" для точок і прямих на площині треба зверн. увагу на можл. вжив. різних термінів для познач. цього віднош. (точки належать прямій, точки лежать на прямій, пряма прох. ч-з точки). При форм-ні пон. "лежить між" для трьох точок прямої необх. відмежовувати сформоване в учнів з життєвої практики дане пон. (в геом. воно викор. для познач. власт-ті трьох точок, які належать лише прямій). На поч. курсу геом. з дидакт-х міркувань давати тлумачення терміна "означення" недоцільно. Досить обмежитись роз’ясненням на прикладах пон. "означити що-небудь". Вводити пон. можна як конкретно-індуктивним, так і абстрактно-дедуктивним методом. Учні формулюють означення, вчитель уточнює його. Це стос. означ. понять "розгорнутий кут", "паралельні прямі", "бісектриса кута". Означ. понять "кут", "трикутник", "рівні трикутники", "суміжні кути", "перпендикуляр до прямої"... доцільніше ввести абстр.-дедукт. методом. Вивч. основних власт-тей найпростіших фігур і формулювання кожної власт-ті доцільно починати з розгляду відповідних фігур і практичних дій учнів: вибір точок на прямій і поза нею, проведення прямої через дві дані точки... На цьому етапі навчання вже є можливість пояснити походження і роль первісних понять і аксіом при побудові курсу планіметрії. Пон. про теорему і доведення вчителю дов. ввести перед дов-ням першої т-ми про власт-сть прямої, яка не прох. через жодну вершину рик-ка і перетинає одну зі сторін цього трик-ка. Структуру змісту т-ми (умова і висновок) теж треба пояснити на прикладі формулювання цієї теореми, бо іншого зразка учні не мають. Треба привчати учнів до культури запису на дошці і в зошиті, та показати їм зразок скороченого запису умови і висновку т-ми. Щоб полегшити сприймання учнів першого для них методу доведення від супротивного, треба не лише пояснити його суть, а й дати навчальний алгоритм і орієнтир доцільності використання (неможливість чого-небудь і єдиність в мат-ці завжди дов-ся методом від супрот-го). Система задач на перших уроках спрямована на засвоєння власт-тей найпростіших фігур, на формування вмінь посилатися на аксіому, теореми і означення при дов-ні нових тверджень, розв’язуванні задач на доведення й обчислення, на засвоєння геометричної мови.