13. Алгоритмічний підхід у навчанні математики, його позитивні і негативні сторони.
Алгоритм – одне з найважливіших математичних понять. В ШКМ пояснюється, що алгоритм – це точний припис, інструкція для виконання послідовних дій, направлених на розв’язання будь-якої задачі. З конкретним алгоритмом учні мають справу навіть першокласники, додаючи числа.
Пр.: алгоритм розв’язання рівнянь, що зводяться до рівнянь першого степеня:
- розкрити дужки;
- перенести доданки із змінними в одну частину.
- звести подібні доданки, одержати рівняння виду ах=в;
- поділити обидві частини на а;
- число в/а – корінь даного рівняння.
Можна подавати у вигляді алгоритму і інші правила, дії над числами. Під час опрацювання багатьох тем ШКГ, зокрема геометричних побудов знаходять площі фігур, використовуючи алгоритм розв’язання. Розчленування на окремі пункти допомагає засвоїти ці правила, навчитися застосовувати їх на практиці.
Зрозуміло, що вчитель повинен знати основні властивості алгоритмів: дискретність, точність, зрозумілість, результативність, масовість, мати уявлення про алгоритм до різних тем і розділів математики.
Алгоритми бувають пов’язані не лише з обчисленнями, а й з геометричними побудовами, логічними задачами, роботою верстатів, організацією виробництва.
В якості форм запису логарифмів використовується як таблична форма, так і мова блок-схем.
Під алгоритмічною культурою розуміють сукупність специфічних “алгоритмічних” уявлень, вмінь і навичок, які на сучасному етапі розвитку суспільства повинні складати частину загальної культури кожної людини і визначати цілеспрямований компонент загальної шкільної освіти. В суч. методиці викладання виділяють такі групи компонентів, що визначають поняття алг. культури:
1. Розуміння суті алгоритму і його властивостей, розуміння суті мови як засобу для запису алгоритмів.
2. Володіння прийомами і засобами для запису алгоритмів.
3. Розуміння алгоритмічного характеру методів математики, їх застосувань, оволодіння алгоритмами ШКМ.
4. Розуміння елементарних основ програмування для ЕОМ.
- 1. Методика проведення позакласної роботи з математики. Питання методики поглибленого вивчення математики.
- 2. Рівняння і нерівності в основній школі і методика їх вивчення.
- 3. Функції в курсі алгебри основної школи. Методика введення поняття функції. Підібрати задачі практичного змісту, які приводять до поняття функції
- 4. Методика вивчення показникової, логарифмічної і степеневої функцій.
- 5. Методика вивчення числових систем. Проценти.
- 8. Вивчення алгебраїчних виразів і їх тотожніх перетворень в шкільному курсі математики.
- 9. Методика вивчення тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- 10. Методика вивчення і застосування похідної в шкільному курсі математики.
- 11. Методика вивчення показникових рівнянь і нерівностей.
- 12. Координати і вектори на площині і в просторі. Застосування до розв’язування задач.
- 13. Алгоритмічний підхід у навчанні математики, його позитивні і негативні сторони.
- 14. Теореми, способи доведення теорем. Методика навчання учнів доведенню математичних тверджень.
- 15. Означення математичних понять. Види означень. Логічні помилки в означеннях понять.
- 16. Методика вивчення теми «Тіла обертання».
- 17. Методика вивчення теми «многогранники».
- 18. Задачі в навчанні математиці. Методика розв’язування математичних задач.
- 19. Методика введення первісної (поняття) та її застосування в шкільному курсі математики.
- 20. Об’єми і площі поверхонь геометричних тіл. Методика вивчення.
- 22. Аналіз програм з математики зош. Проблема досягнення обов’язкових результатів навчання.
- 23. Геометричні величини(довжини, кутові величини, площі), методика їх вивчення.
- 24. Методичні особливості вивчення теми «коло і круг».
- 30. Методика вивчення теми «Подібність фігур».