18. Задачі в навчанні математиці. Методика розв’язування математичних задач.
Види задач з математики. У задачах на обчислення треба знайти число (або множину чисел) за даними числами і умовами, якими вони пов’язані між собою та з невідомими числами. До таких задач належать текстові задачі і різноманітні приклади (задачі на розв’язування рівнянь, нерівностей, їхніх систем тощо).
У задачах на доведення вимагається довести сформульоване в них твердження.
До задач на побудову належать як геометричні задачі, в яких вимагається побудувати яку-небудь фігуру, що задовольняє умову задачі, так і задачі на побудову графіків і функцій, діаграм, перерізів многогранників та інших тіл.
У задачах на дослідження вимагається дослідити що-небудь. Процес розв’язування задачі має складатися з таких етапів: 1. формулювання задачі, тобто виділення того , що в ній дано і що треба знайти або довести, дослідити; 2. пошук плану розв’язання; 3. здійснення плану, перевірка і дослідження знайденого розв’язку, тобто доведення того , що знайдений розв’язок задовольняє вимоги задачі; 4. обговорення (аналіз) знайденого способу розв’язання з метою з’ясування його раціональності.
Найважливішим завданням навчання математики в школі є навчання учнів математичних методів, зокрема методів доведення теорем і методів та способів розв’язування задач. Наприклад, в алгебрі найпоширенішим методом розв’язування текстових, сюжетних задач на обчислення є метод рівнянь; у геометрії задачі на побудову розв’язують декількома методами: метод геометричних місць, метод геометричних перетворень. Векторний метод розв’язування задач на обчислення і доведення поширений в геометрії. У процесі пошуку способу розв’язування багатьох задач на обчислення, доведення використовується синтетичний і аналітичний, а інколи аналітико-синтетичний методи міркувань. Синтетичний метод здебільшого використовується в початковій школі та в 5-6 класах основної школи у разі розв’язання найпростіших задач. Розв’язуючи задачу синтетичним методом, міркують від умови до шуканого, тобто виводять наслідки з того, що дано. Аналітичний метод розв’язування сприяє свідомому пошуку розв’язання задачі. вчить учнів здійснювати такий пошук самостійно. У старших класах такий метод широко використовується під час розв’язування стереометричних задач на обчислення об’ємів, площ поверхонь геометричних тіл. При цьому розв’язання починається із записування відповідної формули, за якою обчислюється шукана величина, а потім здійснюється пошук невідомих величин, які входять до формули.
- 1. Методика проведення позакласної роботи з математики. Питання методики поглибленого вивчення математики.
- 2. Рівняння і нерівності в основній школі і методика їх вивчення.
- 3. Функції в курсі алгебри основної школи. Методика введення поняття функції. Підібрати задачі практичного змісту, які приводять до поняття функції
- 4. Методика вивчення показникової, логарифмічної і степеневої функцій.
- 5. Методика вивчення числових систем. Проценти.
- 8. Вивчення алгебраїчних виразів і їх тотожніх перетворень в шкільному курсі математики.
- 9. Методика вивчення тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- 10. Методика вивчення і застосування похідної в шкільному курсі математики.
- 11. Методика вивчення показникових рівнянь і нерівностей.
- 12. Координати і вектори на площині і в просторі. Застосування до розв’язування задач.
- 13. Алгоритмічний підхід у навчанні математики, його позитивні і негативні сторони.
- 14. Теореми, способи доведення теорем. Методика навчання учнів доведенню математичних тверджень.
- 15. Означення математичних понять. Види означень. Логічні помилки в означеннях понять.
- 16. Методика вивчення теми «Тіла обертання».
- 17. Методика вивчення теми «многогранники».
- 18. Задачі в навчанні математиці. Методика розв’язування математичних задач.
- 19. Методика введення первісної (поняття) та її застосування в шкільному курсі математики.
- 20. Об’єми і площі поверхонь геометричних тіл. Методика вивчення.
- 22. Аналіз програм з математики зош. Проблема досягнення обов’язкових результатів навчання.
- 23. Геометричні величини(довжини, кутові величини, площі), методика їх вивчення.
- 24. Методичні особливості вивчення теми «коло і круг».
- 30. Методика вивчення теми «Подібність фігур».