17. Методика вивчення теми «многогранники».
На початку вивчення даної теми доцільно звернути увагу на те, що в стереометрії фігурами, аналогічними многокутникам, є многогранники. З найпростішими з них уже доводилось ознайомлюватися на уроках математики, праці, креслення, у побуті (прямокутний паралелепіпед, куб, призма, піраміда).
Елементами многокутників є вершини, сторони, кути. Варто пригадати означення кута, плоского кута, звернути увагу на те, що існують два плоскі кути з даними сторонами. Треба також пригадати введене в курсі стереометрії поняття півплощини, кута між площинами.
Елементами многогранників є вершини, грані, двогранні, тригранні або многогранні кути. Отже, виникає потреба з'ясувати, що таке двогранний, тригранний і многогранний кут.
Далі можна ввести означення многогранника:
Озн. Многогранником називають тіло, поверхнею якого є об'єднання скінченної кількості многокутників.
Доцільно дати учням загальні правила-орієнтири щодо зображення многогранників і окремих видів. Всі види призм і пірамід слід зображувати так, щоб найбільшу кількість граней і ребер було видно, а ребра не збігались. До того ж доцільно рекомендувати учням починати виконувати зображення призм з верхньої основи, оскільки всі сторони верхньої основи видно, а ребра зручніше проводити зверху вниз.
Виконувати зображення піраміди зручно в такій послідовності:
1) на площині зображають деякий многокутник (наприклад, п'ятикутник)
2) поза площиною многокутника (як правило, зверху) вибирають довільну точку S (вершину) і з'єднують її з вершинами основи, суцільними відрізками - ті, які видно, і штриховими лініями - ті, які не видно.
При зображенні правильних пірамід завжди відома проекція вершини піраміди на основі. Тому після виконання зображення основи треба визначити цю проекцію, провести пряму, якій належить висота піраміди, і на ній вибрати вершину. Відтак з'єднати вершину піраміди з вершинами основи.
При побудові многогранників, в основі яких лежать правильні многокутники, треба дотримуватись правил-орієнтирів їх зображення, що пропонувались у 10 класі при вивченні-властивостей паралельної проекції.
На рівні обов'язкових результатів навчання програмою і підручником передбачено найпростіші випадки побудови перерізів. На гурткових або факультативних заняттях, в класах з поглибленим вивченням математики доцільно ознайомити учнів із загальними методами побудови перерізів тіл, зокрема многогранників. Мається на увазі метод внутрішнього проектування (метод відповідності) і метод слідів при паралельному і центральному проектуванні.
- 1. Методика проведення позакласної роботи з математики. Питання методики поглибленого вивчення математики.
- 2. Рівняння і нерівності в основній школі і методика їх вивчення.
- 3. Функції в курсі алгебри основної школи. Методика введення поняття функції. Підібрати задачі практичного змісту, які приводять до поняття функції
- 4. Методика вивчення показникової, логарифмічної і степеневої функцій.
- 5. Методика вивчення числових систем. Проценти.
- 8. Вивчення алгебраїчних виразів і їх тотожніх перетворень в шкільному курсі математики.
- 9. Методика вивчення тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- 10. Методика вивчення і застосування похідної в шкільному курсі математики.
- 11. Методика вивчення показникових рівнянь і нерівностей.
- 12. Координати і вектори на площині і в просторі. Застосування до розв’язування задач.
- 13. Алгоритмічний підхід у навчанні математики, його позитивні і негативні сторони.
- 14. Теореми, способи доведення теорем. Методика навчання учнів доведенню математичних тверджень.
- 15. Означення математичних понять. Види означень. Логічні помилки в означеннях понять.
- 16. Методика вивчення теми «Тіла обертання».
- 17. Методика вивчення теми «многогранники».
- 18. Задачі в навчанні математиці. Методика розв’язування математичних задач.
- 19. Методика введення первісної (поняття) та її застосування в шкільному курсі математики.
- 20. Об’єми і площі поверхонь геометричних тіл. Методика вивчення.
- 22. Аналіз програм з математики зош. Проблема досягнення обов’язкових результатів навчання.
- 23. Геометричні величини(довжини, кутові величини, площі), методика їх вивчення.
- 24. Методичні особливості вивчення теми «коло і круг».
- 30. Методика вивчення теми «Подібність фігур».