logo search
Опорний конспект ОММ 4 Ф

2. Приведення задачі дробово-лінійного програмування до задачі лінійного програмування.

Позначимо знаменник цільової функції через . Природно, тут передбачається, що в області допустимих розв’язків . Це означає, що скрізь в області допустимих розв’язків знаменник не змінює знак. Тому, не обмежуючи області застосування, припустимо, що , тобто знаменник додатній. Якщо виявиться, що знаменник від’ємний , то, помноживши чисельник і знаменник на (-1), знову одержимо .

Таке позначення знаменника означає, що у задачі зявиться нове обмеження

, (4)

або

(5)

Цільова функція тепер має вид

(6)

Всі обмеження (1) помножимо на та одержимо

(7)

Введемо нові змінні

(8)

які будуть мати той жен знак, що й xj, тому що . Тоді в нових змінних задача (1)-(3) записується у виді:

(9)

, (10)

(11)

(12)

Нагадоємо, що (11) – це нове обмеження, що з’явилося внаслідок підстановки.

У нових змінних tj задача (9)-(12) уже є задачею лінійного програмування. Звернемо увагу на те, що хоча в початковому вигляді (1) задача записана в канонічному вигляді, це ніяк не обмежує області застосування підстановки, а просто означає, що перед підстановкою (4) систему треба приготувати до розв’язання, тобто вести додаткові змінні й, якщо потрібно, штучні, як того вимагає стандартна схема застосування симплексного методу.