1.Доповнення та різниця множин
Нехай задана деяка множина U (універсальна множина або універсум). Якщо A ⊂ U, то елементи множини U, які не належать А, називаються доповненням множини
А до множини U і позначають як CUA або UCA. Якщо A ⊂ U, B ⊂ U, то доповнення множини B до А називають різницею множин А та B (саме в такому порядку) і позначають А \ B або А-B, тобто A \ B = {x:x ∈ A ∧ x ∉ B}.
Різниця множин A та B
Доповнення множини A до U
Примітка: Тут символ ∧ означає вимогу одночасної справедливості обох частин твердження (логічна зв'язка "І", кон'юнкція). Парний з ним символ ∨ означає вимогу справедливості щонайменш одного з двох тверджень (чи обох одночасно) (диз'юнкція, логічне АБО).
Приклади:
{1, 2} − {червоний, білий} = {1, 2}
{1, 2, зелений} − {червоний, білий, зелений} = {1, 2}
{1, 2} − {1, 2} = ∅
Якщо U - множина цілих чисел, то доповнення її підмножини A всіх парних чисел є підмножина В всіх непарних чисел.
Деякі властивості операції доповнення:
A ∪ A′ = U
A ∩ A′ = ∅
(A′)′ = A
A − B = A ∩ B′
Об'єднання множин
Об'єднанням множин А та B називається множина, яка складається з усіх тих елементів, які належать хоча б одній з множин A, B:
A ∪ B = {x: x ∈ A ∨ A ∈ B}.
Приклади:
{1, 2} ∪ {червоний, білий} = {1, 2, червоний, білий}
{1, 2, зелений} ∪ {червоний, білий, зелений} = {1, 2, червоний, білий, зелений}
{1, 2} ∪ {1, 2} = {1, 2}
Деякі властивості операції об'єднання:
A ∪ B = B ∪ A
A ⊆ A ∪ B
A ∪ A = A
A ∪ ∅ = A
Перетин множин
Перетином множин А та B називається множина, яка складається з усіх тих елементів, які належать кожній із множин А, B:
A ∩ B = {x: x ∈ A ∧ A ∈ B}.
Кажуть, що множини не перетинаються, якщо A ∩ B = ∅
Приклади:
{1, 2} ∩ {червоний, білий} = ∅
{1, 2, зелений} ∩ {червоний, білий, зелений} = {зелений}
{1, 2} ∩ {1, 2} = {1, 2}
Деякі властивості перетину:
A ∩ B = B ∩ A
A ∩ B ⊆ A
A ∩ A = A
A ∩ ∅ = ∅
Симетрична різниця множин
Симетрична різниця множин A та B є така множина елементів, які містяться в одній з цих двох множин, але не в обох. Позначається як AΔB.
Наприклад, симетрична різниця множин {1,2,3} та {3,4} є {1,2,4}.
Деякі властивості симетричної різниці:
A Δ B = (A − B) ∪(B − A)
A Δ B = (A ∪B) − (A ∩B)
Потужність множини
Практично всі з розглянутих вище множин має визначену кількість елементів. Наприклад, множина А з розділу "Способи задання множин" має 4 елементи, множина B - три елементи. Порожня множина має нуль елементів. Існують множини, які мають нескінченну кількість елементів. Такою є множина ℕ всіх натуральних чисел. Поняття потужності множин стає важливим в контексті встановлення відношень між множинами. Зрозуміло, наприклад, що взаємооднозначне відношення між множинами А та B можливо встановити лише коли кількість їхніх елементів збігається. Особливо важливою проблема порівняння потужності постає для множин з нескінченною кількістю елементів. Виявляється, що потужності таких множин можуть бути не рівними, і це призводить до деяких цікавих наслідків.
Декартів добуток множин
Декартів добуток (прямий декартів добуток) множин X та Y - це множина усіх можливих впорядкований пар або кортежів, першими компонентами яких є елементи множини X, а другими - елементи множини Y.
Декартів добуток множин X та Y позначається як X × Y: X × Y = { (x, y) | x ∈ X ∧ y ∈ Y }
Тут впорядкована пара (x, y) елементів x, y є множина {{x}, {x, y}}, яка має таку властивість, що (x, y) ≠ (y, x).
Множена дійсних чисел-сукупність усіх раціональних та ірраціональних чисел.
Дійсні числа можна зображувати точками числової осію
Дійсні числа - це позитивні числа, негативні числа або нуль. Всі дійсні числа діляться на раціональні та ірраціональні. Перші - це числа, представлені у вигляді дробу. Другі - це дійсне число, що не є раціональним.
Yandex.RTB R-A-252273-3- 1.Множини та дії над ними
- 1.Задання множини за допомогою переліку її елементів.
- 1.Доповнення та різниця множин
- 2. Властивості дійсних чисел. Модуль дійсного числа.
- 5. Найпростіші теореми про границю змінної.
- 6. Граничний перехід в рівностях та нерівностях.
- 9. Границя монотонної варіанти число е.
- 13. Означення границі функції на мові послідовностей та на мові «ε-δ».
- 18. Точки розриву та їх класифікація.
- 30.Означення диференціала. Основні правила диференціювання.
- 33.Означення похідних вищих порядків. Формули похідних вищих порядків для основних елементарних функцій.
- 34 Диференціали вищих порядків
- 37.Формула Тейлора для основних елементарних функцій.
- 38.Різні форми залишкового члена у формулі Тейлора.
- 41.Розкриття невизначеностей.
- 42.Умова сталості та умова монотонності функції.
- 48. Асимптоти графіка функції.