1.Задання множини за допомогою переліку її елементів.
Нехай множина X складається з елементів a, b, c, ..., k. Для означення цього факту використовується позначення:
X = {a, b, c, ... , k}
A = {4, 2, 1, 3}
B = {червоний, білий, блактиний}
Наприклад, множина натуральних чисел ℕ визначається як:
ℕ = {1, 2, 3, ... , n, ...}
2. Задання множини вказівкою властивості її елементів. Розглянемо елементи деякої цілком означеної множини A.При цьому необхідні елементи виділяють за деякою їх властивістю (або вказують породжуючу процедуру) P, такою що кожний елемент x ∈ A або має властивість P (записується P(x)), або не має її. За допомогою властивості P виділимо множину всіх тих елементів, які мають властивість P. Цю множину будемо позначати як {x ∈ A | P(x)} = {x | P(x)}. Задання множини вказівкою її властивості (або породжуючим предикатом) слід здійснювати обережно. Наприклад, множина Y = {X|X∉X} (множина всіх множин, які не містять себе в якості елемента) веде до парадокса Рассела і є некоректною в аксіоматичній теорії множин.
Операції з множинами
Yandex.RTB R-A-252273-3- 1.Множини та дії над ними
- 1.Задання множини за допомогою переліку її елементів.
- 1.Доповнення та різниця множин
- 2. Властивості дійсних чисел. Модуль дійсного числа.
- 5. Найпростіші теореми про границю змінної.
- 6. Граничний перехід в рівностях та нерівностях.
- 9. Границя монотонної варіанти число е.
- 13. Означення границі функції на мові послідовностей та на мові «ε-δ».
- 18. Точки розриву та їх класифікація.
- 30.Означення диференціала. Основні правила диференціювання.
- 33.Означення похідних вищих порядків. Формули похідних вищих порядків для основних елементарних функцій.
- 34 Диференціали вищих порядків
- 37.Формула Тейлора для основних елементарних функцій.
- 38.Різні форми залишкового члена у формулі Тейлора.
- 41.Розкриття невизначеностей.
- 42.Умова сталості та умова монотонності функції.
- 48. Асимптоти графіка функції.