2.4. Зображення декартового добутку двох числових множин
1. Яку фігуру утворюють на координатній площині точки, що зображають пари чисел (-1, 0), (-1, 4), (3, 0), (3, 4)?
2. Відмітьте штриховкою множину точок координатної площини, абсциси яких від’ємні, а ординати додатні.
3. Яку фігуру утворюють точки, якщо їх абсциси належать множині [-2, 2], а ординати – множині [-3, 3]?
4. Зобразіть декартовий добуток у прямокутній системі координат, якщо А = {0, 2, 4, 6}, а В = {1, 3, 5}. Чи належать побудованій фігурі точка (2, 3)? А точка (3, 0)?
5. Визначте, декартовий добуток яких множин Х і У зображено на рисунку 9.
Рис. 9
6. Зобразіть у прямокутній системі координат множину , якщо:
1) А = [-2, 2], В = {2, 3, 4};
2) А = [-2, 2], В = [2, 4];
3) А = R, В = [2, 4].
7. Покажіть графічно, що декартовий добуток множин А = {3, 2, 1} і В = {4, 4, 6} не володіє переставною властивістю.
- Збірник вправ і задач з навчальної дисципліни “Основи початкового курсу математики”
- Розділ 1. Математичні поняття, речення і доведення
- 1.1. Математичні поняття. Обсяг і зміст поняття. Означення понять, вимоги до означення понять
- 1.2. Висловлення, висловлюванні форми
- 1.3. Відношення слідування і рівносильності математичних речень. Необхідні і достатні умови
- 1.4. Структура теореми. Види теорем
- 1.5. Способи розв’язування текстових задач
- Розділ 2. Множини і операції над ними
- 2.1. Поняття множини, способи задання множин. Відношення між множинами
- 2.2. Перетин та об’єднання множин, доповнення підмножини
- 2.3. Декартовий добуток множин
- 2.4. Зображення декартового добутку двох числових множин
- 2.5. Комбінаторні задачі
- Розділ 3. Відповідності і відношення
- 3.1. Поняття бінарного відношення між елементами однієї множини. Способи задання бінарних відношень
- 3.2. Відношення еквівалентності
- 3.3. Відношення порядку
- 3.4. Поняття відповідності
- 3.5. Взаємно однозначні відповідності
- Розділ 4. Поняття числа і дій над натуральними числами
- 4.1. Поняття натурального числа і числа нуль
- 4.2. Теоретико-множинний зміст суми і різниці натуральних чисел
- 4.3. Теоретико-множинний зміст добутку цілих невід’ємних чисел
- 4.4. Відношення «більше в», «менше в»
- 4.5. Ділення з остачею
- Розділ 5. Запис чисел і алгоритм дій над ними
- 5.1. Додавання багатоцифрових чисел
- 5.2. Віднімання багатоцифрових чисел
- 5.3. Множення багатоцифрових чисел
- 5.4. Ділення багатоцифрових чисел
- Розділ 6. Подільність цілих невід’ємних чисел
- 6.1. Поняття відношення подільності, його властивості
- 6.2. Подільність суми, різниці і добутку цілих невід’ємних чисел
- 6.3. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- 6.4. Ознаки подільності чисел на 2, 3, 4, 5, 9
- 6.5. Алгоритм Евкліда
- Розділ 7. Додатні раціональні числа
- 7.1. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа
- 7.2. Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткових дробів
- 7.3. Додавання і віднімання раціональних чисел
- 7.4. Множення і ділення додатних раціональних чисел
- 7.5. Нескінченні десяткові періодичні дроби
- Розділ 8. Дійсні числа
- 8.1. Поняття додатного дійсного числа
- 8.2. Дії над дійсними числами
- 8.3. Від’ємні числа
- Розділ 9. Рівняння, нерівності, функції
- 9.1. Поняття про рівняння. Рівносильність рівнянь з однією змінною
- 9.2. Поняття нерівності. Рівносильність нерівностей
- 9.3. Поняття про функцію
- 9.4. Лінійна функція
- 9.5. Пряма і обернена пропорційності
- Розділ 10. Поняття величини, її вимірювання
- 10.1. Поняття величини та поняття вимірювання величин
- 10.2. Довжина відрізка і його вимірювання
- 10.3. Площа фігури і її вимірювання
- 10.4. Проміжки часу і їх вимірювання
- Література