3.2. Відношення еквівалентності
1. Х – множина прямих площини. Яке з наступних відношень є відношенням еквівалентності на цій множні:
1) « х паралельне у»; 2) «х перпендикулярне у»; 3) «х перетинає у»?
2. На множині Х = {1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10} задано відношення «мати один і той самий залишок при діленні на 3». Покажіть, що дане відношення є відношення еквівалентності, і запишіть всі класи еквівалентності, на які розбивається множина Х. Скільки таких класів вийшло?
3. Скільки класів еквівалентності визначає на множині Х (див. задачу 2) відношення «мати один і той самий залишок при діленні на 4»? Запишіть ці класи. Назвіть по одному представнику кожного класу.
4. На множині М прямокутників (рис.11) задано відношення рівновеликості. Покажіть, що воно є відношенням еквівалентності, і назвіть класи, на які розіб’ється множина М за допомогою цього відношення.
Рис. 11
5. Чи можна розбити множину Х = {7 – 3; 22; 5· 2; 60 : 6; 1 + 3; 0 : 4;
0 · 10; 4 : (10 – 10)} на класи за допомогою відношення «мати рівні значення»?
6. Поясніть, чому відношення рівності відрізків є відношенням еквівалентності, а відношення «коротше» не є відношенням еквівалентності.
7. На множині Х = {213, 37, 21, 87, 82} задано відношення Р – «мати у записі однакові цифри». Чи є Р відношенням еквівалентності?
8. Відношення Т – «мати одне і те саме число дільників» задано на множині {1, 2, 4, 6, 7, 8, 10, 11}. Покажіть, що Т – відношення еквівалентності, і запишіть всі класи еквівалентності.
9. На множині цілих чисел від 0 до 999 задано відношення R – «мати в записі одну і ту ж кількість цифр». Покажіть, що R – відношення еквівалентності. На скільки класів воно розбиває дану множину чисел? Назвіть найменший і найбільший елементи кожного класу розбиття.
10. Скільки класів еквівалентності визначається на множині натуральних чисел відношення «закінчується одною і тою ж цифрою»? Назвіть по одному представнику кожного класу.
- Збірник вправ і задач з навчальної дисципліни “Основи початкового курсу математики”
- Розділ 1. Математичні поняття, речення і доведення
- 1.1. Математичні поняття. Обсяг і зміст поняття. Означення понять, вимоги до означення понять
- 1.2. Висловлення, висловлюванні форми
- 1.3. Відношення слідування і рівносильності математичних речень. Необхідні і достатні умови
- 1.4. Структура теореми. Види теорем
- 1.5. Способи розв’язування текстових задач
- Розділ 2. Множини і операції над ними
- 2.1. Поняття множини, способи задання множин. Відношення між множинами
- 2.2. Перетин та об’єднання множин, доповнення підмножини
- 2.3. Декартовий добуток множин
- 2.4. Зображення декартового добутку двох числових множин
- 2.5. Комбінаторні задачі
- Розділ 3. Відповідності і відношення
- 3.1. Поняття бінарного відношення між елементами однієї множини. Способи задання бінарних відношень
- 3.2. Відношення еквівалентності
- 3.3. Відношення порядку
- 3.4. Поняття відповідності
- 3.5. Взаємно однозначні відповідності
- Розділ 4. Поняття числа і дій над натуральними числами
- 4.1. Поняття натурального числа і числа нуль
- 4.2. Теоретико-множинний зміст суми і різниці натуральних чисел
- 4.3. Теоретико-множинний зміст добутку цілих невід’ємних чисел
- 4.4. Відношення «більше в», «менше в»
- 4.5. Ділення з остачею
- Розділ 5. Запис чисел і алгоритм дій над ними
- 5.1. Додавання багатоцифрових чисел
- 5.2. Віднімання багатоцифрових чисел
- 5.3. Множення багатоцифрових чисел
- 5.4. Ділення багатоцифрових чисел
- Розділ 6. Подільність цілих невід’ємних чисел
- 6.1. Поняття відношення подільності, його властивості
- 6.2. Подільність суми, різниці і добутку цілих невід’ємних чисел
- 6.3. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- 6.4. Ознаки подільності чисел на 2, 3, 4, 5, 9
- 6.5. Алгоритм Евкліда
- Розділ 7. Додатні раціональні числа
- 7.1. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа
- 7.2. Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткових дробів
- 7.3. Додавання і віднімання раціональних чисел
- 7.4. Множення і ділення додатних раціональних чисел
- 7.5. Нескінченні десяткові періодичні дроби
- Розділ 8. Дійсні числа
- 8.1. Поняття додатного дійсного числа
- 8.2. Дії над дійсними числами
- 8.3. Від’ємні числа
- Розділ 9. Рівняння, нерівності, функції
- 9.1. Поняття про рівняння. Рівносильність рівнянь з однією змінною
- 9.2. Поняття нерівності. Рівносильність нерівностей
- 9.3. Поняття про функцію
- 9.4. Лінійна функція
- 9.5. Пряма і обернена пропорційності
- Розділ 10. Поняття величини, її вимірювання
- 10.1. Поняття величини та поняття вимірювання величин
- 10.2. Довжина відрізка і його вимірювання
- 10.3. Площа фігури і її вимірювання
- 10.4. Проміжки часу і їх вимірювання
- Література