1. Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Розбиття на класи. Фактор-множина.
Прямим добутком двох множин А, В назив. множина всіх впорядкованих пар елементів а, b таких, що аА і bВ і позначається АВ.
АВ={<а, b>: аА bВ}. Якщо, наприклад, А={1,2}, В={3,4}, то АВ={<1,3>, <1,4>, <2,3>, <2,4>}, ВА={<3, 1>, <3, 2>, <4,1>, <4, 2>}. З цього прикладу випливає, що АВВА.
Бінарним відношенням між елементами множини А і В називається будь-яка підмножина пря мого добутку АВ.Якщо елементи а, b перебувають у бінарному відношенні , то це позначають так <a, b > або а b.
Бінарне відношення еквівалентності визначають, як правило, на одній множині, тобто, розглядають прямий добуток АА.
Бінарне відношення АА називається відношення еквівалентності, якщо воно:
1. рефлексивне, тобто (а) (а, а);
2. симетричне, тобто (а, b) (а, b b, а);
3. транзитивне, тобто ( а, b, с) (а, b b, с а, с).
Очевидно, що =АА є відношення еквівалентності.
Взагалі для визначення того, чи буде бінарне відношення відношенням еквівалентності потрібно перевірити виконання вимог 1, 2, 3.
Озн. Сукупність S непорожніх підмножин множини А називають розбиттям множини А, якщо кожний її елемент належить одній і тільки одній підмножині з S.
Кожна непорожня множина А завжди має два тривіальні розбиття: поелементне і ціле розбиття.
Нехай - будь-яке віднош. еквівалентності з АА.Сукупність всіх елементів хА, які знаходяться у віднош. з елементом а наз. класом еквівалентності і позначається [а].Таким чином, [а]={хА:х, а}.
З означення випливають так дві властивості:
1. Кожний елемент аА належить своєму класу еквівалентності [а] (це випливає з рефлексивності ).
2. Різні класи еквівалентності не перетинаються.
Доведення проведемо методом від супротивного, використовуючи модифікацію АВ А
Припустимо, що різні класи еквівалентності [а], [b] перетинаються і с їх спільний елемент, тобто са і сb. Покажемо, що а=b.Нехай ха. Тоді х,а і так як а,с, то х,с. Оскільки х,с, то х,b. Це означає, що хb або аb. Аналогічно показуємо, що bа. Звідси слідує, що а=b.
Сукупність усіх класів еквівалентності множини А за відношенням еквівалентності називається фактор-множиною і позначається А/.
Наприклад. Фактор-множина від А=Z за відношенням еквівалентності ={х,у: (х-у)**3} є А\={{3к},{3к+1}, {3к
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 1. Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Розбиття на класи. Фактор-множина.
- 2. Натуральні числа (аксіоми Пеано). Принцип математичної індукції.
- 3.Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- 4. Підгрупи. Означення та критерій. Ізоморфізм та гомоморфізм груп, властивості.
- 5.Кільце. Підкільце. Приклади кілець. Найпростіші власт. Кілець. Ізоморфізми та гомоморфізми к-ць.
- 6. Поле. Підполе. Приклади. Основні властивості полів. Поле дійсних чисел.
- 7.Поле комплексних чисел. Алгебраїчна та тригонометрична форма.
- 8. Системи лінійних рівнянь. Основні означення. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом послідовного виключення невідомих.
- 9. Арифметичний n-вимірний векторний простір. Лінійна залежність і лін. Незал. Множини векторів. Ранг і базис скінченної множини векторів.
- 11. Означення та основні властивості визначників. Необхідна і достатня умова рівності визначника нулеві.
- 12. Знаходження оберненої матриці за допомогою елементарних перетворень та за допомогою алгебраїчних доповнень. Розв’язування матричним способом системи лінійних рівнянь.
- 13. Теорема Крамера.
- 14. Фундаментальна система розв’язків системи лінійних однорідних рівнянь. Теорема про існування фундаментальної системи розв’язків.
- 16.Базис і розмірність скінченно вимірного векторного простору. Ізоморфізм векторних просторів.
- 17. Лінійні оператори. Власні значення та власні вектори лінійного оператора.(немаєпро лінійні оператори).
- 18. Теорема про зв’язок характеристичних коренів та власних значень лінійного оператора. Зведення матриці до діагонального виду.
- 19.Теорема про ділення з остачею в кільці цілих чисел. Нсд і нск двох чисел і зв’язок між ними. Алгоритм Евкліда.
- 20. Прості числа. Нескінченність множини простих чисел. Основна теорема арифметики. Застосування канонічного розкладу чисел до знаходження нсд і нск.
- 22. Лінійні порівняння з однією змінною. Теорема про число розв’язків. Метод розв’язування лінійних порівнянь.
- 23.Застосування теорії порівнянь до виведення ознак подібності.
- 25. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею. Нсд двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- 26. Факторіальні кільця. Факторіальність кільця многочленів над полем.
- 27. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочленна над полем комплексних чисел та його єдиність.
- 28. Многочлени з дійсними коефіцієнтами. Спряженість уявних коренів таких многочленів. Незвідні над полем дійсних чисел многочлени та канонічний розклад многочленів над полем дійсних чисел.
- 30. Будова простого розширення числового поля. Звільнення від ірраціональності в знаменнику дробу.