16.Базис і розмірність скінченно вимірного векторного простору. Ізоморфізм векторних просторів.
Означення. Векторний простір V наз. скінченновимірним, якщо він породжується скінченною множиною векторів. Базисом скінченновимірного векторного простору називається будь-яка скінченна лінійно незалежна система векторів, яка породжує весь простір.
Також, можна сказати, що базисом скінченновимірного векторного простору є довільний базис будь-якої його скінченної системи твірних векторів.
Неважко перевірити, що за базис простору W2 всіх геометричних векторів площини можна взяти будь-які два неколінеарні вектори. Будь-які три некомпланарні вектори утворюють базис простору W3. У векторному просторі С над полем R один з базисів утворюють числа 1, і. У n-вимірному арифметичному векторному просторі за базис можна взяти одиничні вектори , оскільки вони лінійно незалежні і породжують весь простір . Всі ці простори є скінченновимірними. Прикладами просторів, які не є скінченновимірними, служать дійсний простір R[x] всіх многочленів від однієї змінної з дійсними коефіцієнтами, дійсний простір всіх неперервних на відрізку [а,b] функцій однієї дійсної змінної, нескінченновимірний арифметичний векторний простір над полем Р, оскільки вони, як неважко перевірити, не породжуються жодною скінченною множиною своїх елементів.
Теорема 1. Будь-який скінченновимірний векторний простір має базис, причому будь-які два базиси простору складаються з одинакової кількості елементів.
Наслідок 1. Якщо базис векторного простору V складається з n елементів, то будь-яка скінченна система векторів простору V, що містить більше, ніж n елементів, є лінійно залежною.
Наслідок 2. Якщо базис векторного простору V складається з n елементів, то будь-яка система з n векторів, що породжує весь простів V, є базисом цього простору.
Теорема 2. Будь-яку лінійно незалежну систему векторів скінченновимірного векторного простору V, що не є базисом, можна доповнити до базису простору V.
Означення. Розмірністю ненульового скінченновимірного векторного простору називається кількість векторів довільного базису цього простору. Розмірність нульового векторного простору V={0} вважається рівною нулю. Розмірність простору V позначається символом dimV.
Виходячи із побудованих раніше базисів у конкретних векторних просторах, отримаємо для їх розмірностей: dimW2=2, dim W3=3, dimVn=n, dimC=2, якщо розглядати поле С як векторний простір над полем R.
З теореми 1 і наслідків з неї безпосередньо отримуються такі властивості розмірності векторного простору:
Властивість 1.. Якщо dimV=n, то при будь-яка система, що складається з k векторів простору V, лінійно залежна..
Властивість 2. Якщо dimV=n і система векторів лінійно незалежна, то .
Властивість 3. Якщо dimV=n і система векторів породжує простір V, то ця система є базисом простору V.
Означення. Взаємно однозначне відображення f: векторного простору V на векторний простір W, що задані над одним і тим самим полем Р, називається ізоморфізмом простору V на простір W, якщо для f виконуються умови:
(l) (f (a + b) = f (a) + f (b));
(2)
Простір V називається ізоморфним простору W, якщо існує ізоморфізм V на W.
Встановимо деякі властивості ізоморфізму векторних просторів.
Властивість 1. Якщо простір V ізоморфний простору W, то й, навпаки, простір W ізоморфний простору V, тобто відношення ізоморфізму векторних просторів є симетричним.
Властивість 2. Якщо простір U ізоморфний простору V, а простір V ізоморфний простору W, то простір U ізоморфний простору W, тобто відношення ізоморфізму векторних просторів є транзитивним.
Властивість 3. Якщо f: - ізоморфізм векторного простору V на простір W то f(0)=0.
Властивість 4. Якщо f: - ізоморфізм векторного простору V на простір W і - лінійно незалежна система векторів простору V, то f ( ),..,f (am) - лінійно незалежна система векторів простору W.
Властивість 5. Якщо f: - ізоморфізм векторного простору V на простір W і - базис векторного простору V, то f ( ),...,f ( ) - базис простору W.
Наслідок. Якщо скінченновимірні векторні простори V і W ізоморфні, то вони мають однакові розмірності.
Теорема. Будь-який ненульовий векторний простір розмірності n над полем Р ізоморфний n-вимірному арифметичному векторному простору Vn над полем Р.
Теорема . Два скінченновимірні векторні простори V і W ізоморфні тоді і тільки тоді, коли вони мають однакові розмірності.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 1. Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Розбиття на класи. Фактор-множина.
- 2. Натуральні числа (аксіоми Пеано). Принцип математичної індукції.
- 3.Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- 4. Підгрупи. Означення та критерій. Ізоморфізм та гомоморфізм груп, властивості.
- 5.Кільце. Підкільце. Приклади кілець. Найпростіші власт. Кілець. Ізоморфізми та гомоморфізми к-ць.
- 6. Поле. Підполе. Приклади. Основні властивості полів. Поле дійсних чисел.
- 7.Поле комплексних чисел. Алгебраїчна та тригонометрична форма.
- 8. Системи лінійних рівнянь. Основні означення. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом послідовного виключення невідомих.
- 9. Арифметичний n-вимірний векторний простір. Лінійна залежність і лін. Незал. Множини векторів. Ранг і базис скінченної множини векторів.
- 11. Означення та основні властивості визначників. Необхідна і достатня умова рівності визначника нулеві.
- 12. Знаходження оберненої матриці за допомогою елементарних перетворень та за допомогою алгебраїчних доповнень. Розв’язування матричним способом системи лінійних рівнянь.
- 13. Теорема Крамера.
- 14. Фундаментальна система розв’язків системи лінійних однорідних рівнянь. Теорема про існування фундаментальної системи розв’язків.
- 16.Базис і розмірність скінченно вимірного векторного простору. Ізоморфізм векторних просторів.
- 17. Лінійні оператори. Власні значення та власні вектори лінійного оператора.(немаєпро лінійні оператори).
- 18. Теорема про зв’язок характеристичних коренів та власних значень лінійного оператора. Зведення матриці до діагонального виду.
- 19.Теорема про ділення з остачею в кільці цілих чисел. Нсд і нск двох чисел і зв’язок між ними. Алгоритм Евкліда.
- 20. Прості числа. Нескінченність множини простих чисел. Основна теорема арифметики. Застосування канонічного розкладу чисел до знаходження нсд і нск.
- 22. Лінійні порівняння з однією змінною. Теорема про число розв’язків. Метод розв’язування лінійних порівнянь.
- 23.Застосування теорії порівнянь до виведення ознак подібності.
- 25. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею. Нсд двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- 26. Факторіальні кільця. Факторіальність кільця многочленів над полем.
- 27. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочленна над полем комплексних чисел та його єдиність.
- 28. Многочлени з дійсними коефіцієнтами. Спряженість уявних коренів таких многочленів. Незвідні над полем дійсних чисел многочлени та канонічний розклад многочленів над полем дійсних чисел.
- 30. Будова простого розширення числового поля. Звільнення від ірраціональності в знаменнику дробу.