6. Поле. Підполе. Приклади. Основні властивості полів. Поле дійсних чисел.
Озн.1. Мн-на Р, яка містить хоча б два різн. ел-ти, в якій введ.і дві бінарні операції “дод.” і “множ.” і вик-ся вимоги:
1) ( а, b)(а+b=b+а); 4) ( а, b, с)((а+b)+с=а+(b+с)); 5)( а, b) (існує х є Р)(а+х=b); 6) ( а, b)(а·b=b·а);
7)( а, b, с)((а·b)·с=(а·(b·с)); 8)( а, b, с)(а·(b+с)=а·b+а·с);
9) ( а)( b)(існує х є Р) (а·х=b). наз. полем.
Озн. 2. Підмножина Р1 поля Р називається підполем поля Р, якщо вона сама є полем відносно тих самих операцій “додавання” і “множення” поля Р.
Прикл.1)..Множини Q, R, C відносно операцій додавання і множення утворюють поля. 2)Множина чисел виду а+b , а,bQ відносно операцій додавання і множення утворює поле. 3).Поле Q, R є підполем поля С. 4)Поле Q є підполем поля R. 5)Множина матриць виду , а,bQ відносно операції додавання і множення матриць утворює поле.
З означення поля випливають такі основні властивості:
1) У кожному полі існує і притому єдиний нульовий елемент.
Дов. Нехай аР. Згідно вимоги 3 поля, рівняння а+n=а має розв’язок n. Якщо b – будь-який інший елемент поля Р, то рівняння а+n=b також має розв’язок m. Тоді b+n=(a+m)+n=(m+a)+n=m+(a+n)=m+a=a+m=b. Тобто, b+n=n+b=b.
Доведемо, що нульовий елемент єдиний методом від супротивного, використовуючи модифікацію АВ А В
Нехай 1 і 2 різні нульові елементи. Тоді 1 + 2=1, якщо вважати 2 за нульовий елемент 1 + 2=2, якщо вважати 1 за нульовий елемент . З цих двох співвідношень випливає, що 1=2.
Озн. 3. Елемент е поля Р називається одиничним, якщо ( а)(а·е=е·а=а).
2) У кожному полі існує і притому єдиний одиничний ел-т. Дов. власт. 2 анал. дов. власт.і 1.
3) Кожний елемент аР має і притому єдиний протилежний елемент –а.
Дов. Згідно з вимогою 3 поля Р рівняння а+х= має розв’язок хР, який і буде протилежним елементом до а. Єдиність доведемо методом від супротивного, використовуючи ту ж саму модифікацію, що і у доведенні властивості 1. Нехай у, х різні протилежні елементи до елемента а. Тоді
х=х+=х+(а+у)=(х+а)у=+у=у, що і треба було довести
4) Кожний елемент а поля Р має єдиний обернений елемент а. Доведення аналогічне доведенню властивості 3.
5) Поле Р не має дільників нуля.
Доведення. Нехай а, але а·b=. Оскільки а, то існує єдиний обернений елемент а-1. Помножимо рівність а·b= на а-1. Отримаємо в=. Тобто, якщо добуток елементів дорівнює нульовому елементу, то принаймні один з множників відмінний від .
Серед інших властивостей відмітимо:
Якщо а+b=а+с, то b=с
Означення 4. Різницею b-а елементів b та а називається такий елемент хР, для якого виконується рівність а+х=b.
Таким чином, 1) а+(b-а)=(b-а)+b.а-а=0, 0-а=-а.
2) ( а,b)(а-b=а+(-b)); 3) ( а, b, с)((а-b)·с=а·с-b·с)
Означення 5. Множина П, яка містить принаймні два різних елементи, в якій визначена властивість елементів “бути додатними” (0) і визначені дві бінарні операції “додавання”(+) та “множення” (·) і виконуються вимоги:
1) ( а,b)(а+b=b+а); 2) ( а,b,с)((а+b)+с=а+(b+с));
3) ( а,b)(існ.х)(а+х=b); 4) ( а,b)(а·b=b·а);
5) ( а,b,с)((а·b)·с=а·(b·с)); 6) ( а,b,с)((а·(b+с)=а·b+а·с);
7) а)(b)(х)(а·х=b); 8) Для кожного елемента аП виконується одне і тільки одне з співвідношень: а= а0 -а0; 9) ( а,b)(аbа+bа·b)
Вважатимемо, що аb а-b;
10) Аксіома Архімеда ( а)( b)(існ. n є N)(n·bа)
11) Аксіома повноти. Будь-яка фундаментальна послідовність {an} елементів з П має границю в П називається полем дійсних чисел, а самі елементи поля П – дійсними числами.
Озн. 6. Посл. {an} ел-тів поля П наз. фундаментальною, якщо для будь-якого елемента із П існує таке натуральне число na (залежне від а), що ap - aq< для всіх р, q більших від na.
Озн.7. Поле називається розташованим, якщо виконуються аксіоми 8, 9.
Озн. 8. Розташ. поле в якому викон. аксіома Архімеда наз. архімедовим розташованим полем.
Озн.9. Розташ. поле наз. повним, якщо кожна фундаментальна посл. є збіжною в цьому полі.
Якщо врахувати наведені вище означення, то означити поле дійсних чисел можна так.
Озн. 10. Повне розташ. архім. поле, яке містить у собі підп. рац. чисел Q наз. п-ем дійсн. чис.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 1. Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Розбиття на класи. Фактор-множина.
- 2. Натуральні числа (аксіоми Пеано). Принцип математичної індукції.
- 3.Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- 4. Підгрупи. Означення та критерій. Ізоморфізм та гомоморфізм груп, властивості.
- 5.Кільце. Підкільце. Приклади кілець. Найпростіші власт. Кілець. Ізоморфізми та гомоморфізми к-ць.
- 6. Поле. Підполе. Приклади. Основні властивості полів. Поле дійсних чисел.
- 7.Поле комплексних чисел. Алгебраїчна та тригонометрична форма.
- 8. Системи лінійних рівнянь. Основні означення. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом послідовного виключення невідомих.
- 9. Арифметичний n-вимірний векторний простір. Лінійна залежність і лін. Незал. Множини векторів. Ранг і базис скінченної множини векторів.
- 11. Означення та основні властивості визначників. Необхідна і достатня умова рівності визначника нулеві.
- 12. Знаходження оберненої матриці за допомогою елементарних перетворень та за допомогою алгебраїчних доповнень. Розв’язування матричним способом системи лінійних рівнянь.
- 13. Теорема Крамера.
- 14. Фундаментальна система розв’язків системи лінійних однорідних рівнянь. Теорема про існування фундаментальної системи розв’язків.
- 16.Базис і розмірність скінченно вимірного векторного простору. Ізоморфізм векторних просторів.
- 17. Лінійні оператори. Власні значення та власні вектори лінійного оператора.(немаєпро лінійні оператори).
- 18. Теорема про зв’язок характеристичних коренів та власних значень лінійного оператора. Зведення матриці до діагонального виду.
- 19.Теорема про ділення з остачею в кільці цілих чисел. Нсд і нск двох чисел і зв’язок між ними. Алгоритм Евкліда.
- 20. Прості числа. Нескінченність множини простих чисел. Основна теорема арифметики. Застосування канонічного розкладу чисел до знаходження нсд і нск.
- 22. Лінійні порівняння з однією змінною. Теорема про число розв’язків. Метод розв’язування лінійних порівнянь.
- 23.Застосування теорії порівнянь до виведення ознак подібності.
- 25. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею. Нсд двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- 26. Факторіальні кільця. Факторіальність кільця многочленів над полем.
- 27. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочленна над полем комплексних чисел та його єдиність.
- 28. Многочлени з дійсними коефіцієнтами. Спряженість уявних коренів таких многочленів. Незвідні над полем дійсних чисел многочлени та канонічний розклад многочленів над полем дійсних чисел.
- 30. Будова простого розширення числового поля. Звільнення від ірраціональності в знаменнику дробу.