Критерій Вілкоксона
Як і критерій знаків призначений для перевірки таких самих статистичних гіпотез. Однак на відміну від критерію знаків критерій Вілкоксона враховує не тільки напрям, але й інтенсивність зсувів значень досліджуваної ознаки, тому критерій є більш надійним. Статистика Т критерію Вілкоксона дорівнює сумі рангів модулів нетипових зсувів значень досліджуваної ознаки (нульові різниці не беруться до уваги). Критерій має лівосторонню критичну область. Критичні значення для рівнів значущості 0,05 та 0,01 наведені в таблиці 9 додатку.
Обидва критерії в пакеті STATISTICA 6.0 реалізовані в модулі Nonparametrics / Comparing two dependent samples (variables). Дані тестувань необхідно вносити в окремі змінні.
Приклад 30. Заміри у групі дітей, з якими проводився спеціальний тренінг зроблено до і після проведення тренінгу. За наведеними в таблиці даними перевірити наявність зсуву у значеннях ознак “комфортність” та “дискомфорт”.
| До тренінгу | Після тренінгу | ||||||||||||||||||||||||
Адаптивність | Дезадаптивність | Прийняття себе | Неприйняття себе | Прийняття інших | Неприйняття інших | Комфортність | Дискомфорт | Вн. контроль | Зов. контроль | Домінування | Керованість | Ескапізм | Адаптивність | Дезадаптивність | Прийняття себе | Неприйняття себе | Прийняття інших | Неприйняття інших | Комфортність | Дискомфорт | Вн. контроль | Зов. контроль | Домінування | Керованість | Ескапізм | |
Володя | 157 | 62 | 43 | 4 | 33 | 13 | 36 | 14 | 64 | 7 | 11 | 24 | 18 | 156 | 71 | 41 | 5 | 33 | 15 | 37 | 16 | 65 | 8 | 11 | 26 | 20 |
Наталя-1 | 166 | 87 | 67 | 11 | 29 | 9 | 29 | 10 | 65 | 30 | 13 | 21 | 17 | 166 | 94 | 64 | 13 | 27 | 9 | 28 | 17 | 64 | 34 | 13 | 24 | 19 |
Олена | 142 | 100 | 41 | 13 | 20 | 24 | 25 | 21 | 47 | 28 | 7 | 20 | 13 | 123 | 113 | 41 | 16 | 17 | 31 | 25 | 20 | 49 | 32 | 7 | 20 | 24 |
Ігор | 150 | 70 | 46 | 10 | 29 | 11 | 32 | 11 | 58 | 20 | 6 | 23 | 15 | 155 | 78 | 46 | 16 | 29 | 12 | 31 | 16 | 58 | 20 | 7 | 24 | 15 |
Богдан | 159 | 90 | 58 | 14 | 31 | 25 | 31 | 14 | 51 | 17 | 6 | 12 | 14 | 155 | 90 | 57 | 14 | 31 | 26 | 31 | 18 | 49 | 19 | 6 | 13 | 14 |
Катя | 164 | 97 | 53 | 9 | 29 | 21 | 31 | 21 | 62 | 32 | 7 | 25 | 23 | 156 | 137 | 53 | 14 | 29 | 26 | 30 | 32 | 61 | 38 | 8 | 27 | 25 |
Дмитро | 158 | 100 | 52 | 17 | 27 | 24 | 37 | 26 | 63 | 27 | 6 | 18 | 19 | 158 | 130 | 50 | 18 | 25 | 28 | 37 | 27 | 63 | 29 | 6 | 20 | 24 |
Наталя-2 | 128 | 110 | 37 | 25 | 25 | 22 | 24 | 18 | 54 | 31 | 8 | 27 | 21 | 121 | 154 | 35 | 32 | 20 | 22 | 27 | 39 | 48 | 45 | 8 | 27 | 23 |
Оксана | 137 | 103 | 43 | 14 | 29 | 16 | 25 | 16 | 52 | 24 | 13 | 21 | 17 | 137 | 103 | 43 | 19 | 29 | 17 | 25 | 19 | 52 | 27 | 12 | 26 | 23 |
Ольга | 132 | 85 | 49 | 15 | 23 | 22 | 30 | 21 | 47 | 29 | 16 | 19 | 22 | 132 | 116 | 49 | 15 | 23 | 22 | 31 | 23 | 46 | 30 | 16 | 19 | 24 |
Юля | 140 | 104 | 44 | 10 | 21 | 11 | 29 | 20 | 54 | 28 | 14 | 20 | 15 | 138 | 104 | 42 | 12 | 24 | 15 | 26 | 20 | 54 | 32 | 15 | 22 | 24 |
Уляна | 145 | 99 | 37 | 14 | 28 | 23 | 28 | 17 | 60 | 20 | 13 | 21 | 17 | 136 | 106 | 37 | 14 | 28 | 25 | 28 | 20 | 58 | 23 | 13 | 21 | 21 |
Розв’язання: Сформулюємо статистичні гіпотези.
Н0: Зсув у значеннях досліджуваної ознаки відсутній.
Н1: Зсув у значеннях досліджуваної ознаки під впливом тренінгу відбувся.
Обчислимо зсуви значень для цих ознак.
Комфортність | 1 | -1 | 0 | -1 | 0 | -1 | 0 | 3 | 0 | 1 | -3 | 0 |
Дискомфорт | 2 | 7 | -1 | 5 | 4 | 11 | 1 | 21 | 3 | 2 | 0 | 3 |
Як бачимо з таблиці за шкалою “комфортність” наявні 7 зсувів, з яких 3 нетипові. Статистика G для цієї ознаки дорівнює . Критичні значення для знаходимо з таблиці 8 додатка: . Емпіричне значення критерію потрапляє в зону прийняття нульової гіпотези, що дає нам підстави стверджувати, що в результаті тренінгу достовірних змін рівня значень за шкалою “комфортність” не відбулось. За шкалою “дискомфорт” відбулось 11 зсувів, з яких 1 нетиповий, тому . Критичні значення для відповідно дорівнюють . Емпіричне значення критерію потрапляє в критичну область, тому гіпотезу Н0 відхиляємо і приймаємо гіпотезу Н1. Таким чином у результаті тренінгу зросли показники значень ознаки “дискомфорт”.
Приклад 31. Результати тестування за методикою Баса-Дарки групи дітей, з якими проводився тренінг на зниження рівня ситуативної тривожності, наведено в таблиці. Чи можна вважати, що “побічним ефектом” тренінгу є зниження індексу агресивності?
| До тренінгу | Після тренінгу | ||||||||||||||||||
фіз.агрес. | непр.агр. | дратів. | негатив. | образа | підозріл. | верб.агр. | поч.вини | інд.ворож | інд.агрес. | фіз.агрес. | непр.агр. | подразн. | негатив. | образа | підозріл. | верб.агр. | поч.вини | інд.ворож | інд.агрес. | |
Наталія | 7 | 3 | 6 | 2 | 6 | 5 | 7 | 9 | 11 | 20 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 3 | 5 | 4 | 6 | 11 |
Тарас | 8 | 5 | 8 | 3 | 6 | 6 | 8 | 8 | 12 | 24 | 5 | 3 | 5 | 1 | 3 | 2 | 2 | 5 | 5 | 12 |
Микола | 6 | 3 | 5 | 4 | 5 | 8 | 10 | 5 | 13 | 21 | 5 | 3 | 5 | 2 | 2 | 5 | 8 | 2 | 7 | 18 |
Марта | 5 | 2 | 3 | 1 | 3 | 7 | 4 | 6 | 10 | 12 | 2 | 0 | 3 | 2 | 1 | 3 | 2 | 4 | 4 | 7 |
Оксана | 3 | 4 | 1 | 2 | 1 | 5 | 5 | 3 | 6 | 9 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 3 | 6 | 2 | 4 | 10 |
Юлія С. | 4 | 2 | 3 | 3 | 3 | 6 | 5 | 6 | 9 | 12 | 3 | 1 | 1 | 2 | 1 | 5 | 3 | 4 | 6 | 7 |
Юлія Ш. | 4 | 6 | 5 | 4 | 1 | 5 | 5 | 5 | 10 | 14 | 2 | 3 | 4 | 2 | 0 | 4 | 3 | 4 | 4 | 9 |
Розв’язання: Сформулюємо статистичні гіпотези.
Н0: Зсув у значеннях досліджуваної ознаки відсутній.
Н1: Під впливом тренінгу відбулося зменшення індексу агресивності.
Проведемо перевірку наявності зсуву у значеннях цієї ознаки за критерієм Вілкоксона. Для цього спочатку обчислимо ранги абсолютних величин зсувів значень досліджуваної ознаки.
Різниці індексів агресивності | -9 | -12 | -3 | -5 | 1 | -5 | -5 |
Ранги | 6 | 7 | 2 | 4 | 1 | 4 | 4 |
Емпіричне значення статистики Вілкоксона . Критичні значення , . Таким чином, немає підстав для прийняття гіпотези Н0. На рівні значущості 0,05 можемо дати ствердну відповідь на поставлене у задачі запитання.
Зауважимо, що критерій знаків у цьому випадку дає негативну відповідь.
- Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах.– Львів: Видавничий центр лну імені Івана Франка, 2006. – 168 с.
- І. Основи теорії ймовірностей
- Формула повної ймовірності
- Формули Байєса
- Задачі до розділу і.
- Іі. Випадкова величина Поняття випадкової величини
- Функція розподілу випадкової величини
- Щільність розподілу неперервно розподіленої випадкової величини
- Характеристики розподілу випадкової величини
- Математичне сподівання випадкової величини
- Дисперсія та стандартне відхилення випадкової величини. Асиметрія і ексцес.
- Квантилі
- Деякі дискретні розподіли Розподіл Бернуллі
- Біномний розподіл
- Апроксимаційні формули Муавра-Лапласа Локальна теорема Муавра-Лапласа Якщо у схемі Бернулі величина , коли , то
- Функція розподілу двовимірної випадкової величини
- Умовні закони розподілу
- Коваріація і коефіцієнт кореляції
- Коваріаційна матриця і матриця парних кореляцій
- Граничні закони теорії ймовірностей Нерівність Чебишева
- Теорема Чебишева
- Закон Бернуллі
- Теорема Ляпунова
- Задачі до розділу іі.
- Ііі. Елементи математичної статистики
- Генеральна сукупність і вибірка
- Дискретний варіаційний ряд
- Інтервальний варіаційний ряд
- Точкові та інтервальні оцінки
- Поняття про статистичну перевірку гіпотез
- Задачі до розділу ііі.
- Іv. Методи математичної обробки даних у психології Ознаки і змінні. Шкали вимірювання ознак
- Перевірка гіпотези про однорідність вибірки
- Перевірка гіпотези про узгодженість розподілів
- Критерій Пірсона
- Критерій Колмогорова
- Критерій Смирнова
- Перевірка гіпотези про рівність двох дисперсій
- Виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки Критерій Розенбаума
- Критерій Манна-Уітні
- К ритерій Стьюдента
- І. Вибірки взяті з однієї генеральної сукупності
- Іі. Вибірки взяті з різних генеральних сукупностей
- Перевірка наявності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки
- Критерій знаків
- Критерій Вілкоксона
- Парний t-тест Стьюдента
- Перевірка впливу фактора на зміну рівня досліджуваної ознаки
- Критерій Краскела-Уоллеса
- Критерій тенденцій Джонкхієра
- Критерій Фрідмана
- К ритерій тенденцій Пейджа
- Однофакторний дисперсійний аналіз
- П еревірка наявності зв’язку між двома ознаками
- Зв'язок ознак, виміряних у номінативних шкалах
- Зв'язок ознак, виміряних у порядкових шкалах
- Зв'язок ознак, виміряних в інтервальних шкалах
- Задачі до розділу іv.
- Критичні значення розподілу
- Критичні значення розподілу Фішера-Снедекора
- Критичні значення критерію Розенбаума
- Критичні значення критерію Манна-Уітні
- Критичні значення критерію знаків
- Критичні значення критерію Вілкоксона
- Критичні значення критерію Краскела-Уоллеса
- Критичні значення критерію Джонкхієра
- Критичні значення критерію Фрідмана
- Критичні значення критерію Пейджа
- Критичні значення рангового коефіцієнта кореляції Спірмена
- Д о д а т о к 2: Елементи вищої математики Матриці, визначники, системи лінійних рівнянь Поняття матриці. Операції над матрицями.
- Визначник матриці. Обернена матриця
- Системи лінійних алгебричних рівнянь
- Вступ до математичного аналізу
- Числові послідовності та їх границі
- Границя функції в точці. Односторонні границі
- Неперервність функції
- Диференціальне числення функцій однієї змінної Похідна функції в точці
- Диференційовність функції
- Монотонність функції. Екстремуми
- Похідні вищих порядків
- Інтегральне числення функцій однієї змінної Первісна функції. Невизначений інтеграл
- В изначений інтеграл
- Невластиві інтеграли
- Частинні похідні функцій багатьох змінних
- Д о д а т о к 3: Деякі команди Maple 8.
- Алфавітний покажчик
- Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу даних у психологічних і педагогічних експериментах