2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
10. Єдиність нуля (тільки одне число з має властивість нуля).
20. Єдиність одиниці.
30. Єдиність протилежного елемента.
40. Єдиність оберненого елемента.
50. .
Доведення.
1) Доведемо єдиність нуля.
Припустимо, що крім нуля 0 існує ще один нуль . Тоді в силу 1.3 маємо і . Згідно комутативності (1.1) ліві частини цих рівностей дорівнюють одна одній. Звідси випливає, що .
2) Доведемо єдиність одиниці.
Нехай крім одиниці 1 існує ще одна одиниця . Перемножимо: . З іншого боку: .
3) Доведемо єдиність протилежного елемента.
Припустимо, що крім число має ще одне протилежне число , тобто
і .
Очевидно,
. (*)
З іншого боку,
(**)
Із (*) і (**) випливає що .
5) Доведемо .
За означенням різниці . Тоді
.
2.1.2. Властивості упорядкованості
10. Якщо , то .
20. Якщо , то .
30. виконується одне з трьох співвідношень
, , .
40. Якщо , то .
50. Якщо , то .
60. Якщо , то .
70. Якщо , то .
80. .
2.2. Зображення дійсних чисел у вигляді точок прямої
Розглянемо пряму з вказаним напрямком. Виявляється, що існує бієкція із на цю пряму, при якій число зображається точкою, що лежить праворуч від точки, яка зображає число .
2.3. Абсолютна величина (модуль) дійсного числа
За означенням , .
Властивості модуля
10. ;
20. , ;
30. ;
40. .
2.4. Розширена числова пряма
– розширена множина дійсних чисел (розширена числова пряма).
За означенням приймають:
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Невизначеності: , , .
2.4.1. Околи на розширеній числовій прямій
1. Нехай , .
Означення. -околом точки називається множина точок числової прямої, що задовольняють нерівності .
-окіл точки позначається .
радіус околу. окіл точки деякого радіуса.
2. Означення. Околом невласної точки називається будь-яка множина виду:
, де будь-яке число.
3. Означення. Околом невласної точки називається будь-яка множина виду:
, де – будь-яке число.
4. Означення. Околом невласної точки називається будь-яка множина виду:
, де .
- Передмова
- Логічна символіка
- 1. Елементи теорії множин
- 1.1. Операції над множинами
- 1.2. Поняття відображення або функції
- 1.3. Еквівалентні множини. Потужність множини
- 1.3.1. Властивості еквівалентних множин
- 1.4. Зліченні множини
- 1.5. Метод математичної індукції
- 1.5.1. Аксіоми натуральних чисел
- 1.5.2. Метод математичної індукції
- 1.6. Біноміальні коефіцієнти. Біном Ньютона
- 2. Аксіоматика дійсних чисел
- 1. Операція додавання.
- 2. Операція множення.
- 3. Зв’язок операцій додавання і множення.
- 4. Аксіома упорядкованості.
- 5. Аксіома неперервності.
- 2.1. Наслідки із аксіом
- 2.1.1. Властивості операцій додавання і множення
- 2.5. Обмежені і необмежені множини. Верхня і нижня межі
- 2.6. Точна верхня і точна нижня межі множини
- 2.7. Принцип Архімеда
- 2.8. Принцип вкладених відрізків
- 2.9. Незліченність відрізка
- 2.10. Теорема про скінченне покриття
- 2.11. Теорема про граничну точку
- 3. Границя числової послідовності
- 3.1. Теореми про границі
- 3.2. Арифметичні операції зі збіжними послідовностями
- 3.3. Монотонні послідовності. Теорема Веєрштраса
- 3.4. Число
- 3.5. Підпослідовності
- 3.6. Фундаментальні послідовності. Критерій Коші
- 3.7. Найбільша і найменша часткова границя
- 4. Границя і неперервність функції
- 4.1. Основні елементарні функції
- 4.2. Границя функції
- 4.2.1. Лівостороння й правостороння границі
- 4.3. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- 4.4. Властивості функцій, що мають границю
- 4.5. Критерій Коші існування границі функції
- 4.6. Неперервність функції
- 4.6.1. Неперервність суперпозиції функцій
- 4.6.2. Одностороння неперервність
- 4.6.3. Класифікація точок розриву функції
- 4.7. Границі і неперервність монотонних функцій
- 4.8. Неперервність елементарних функцій
- 4.9. Важливі границі
- 4.10. Порівняння функцій. Еквівалентні функції
- 5. Неперервні функції на відрізках
- 5.1. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора
- 6. Диференціальне обчислення функції однієї змінної
- 6.1. Означення похідної