logo
Метод посібник Вища матем

Розв’язання

Спочатку побудуємо математичну модель даної задачі. Позначимо через х1 і х2 план випуску продукції виду П1 і П2 відповідно. Тоді для виготовлення цієї продукції потреба у сировині є такою:

С1 - 2х1 + 3х2 одиниць,

С2 - 2х1 + х2 одиниць,

С3 - х2 одиниць,

С4 - 3х одиниць.

Очевидно, що витрати сировини не повинні перевищувати наявних запасів, тобто мають виконуватися наступні нерівності:

2x1 + 3x2 <19,

1 + х2 <13, (1)

3x2 <15,

3x1 <18.

При цьому, виходячи із змісту задачі, x1, х2, х3, х4 є невідомими. Прибуток підприємства від реалізації складає

Z = 7x1 + 5х2 (2)

Тепер задачу можна сформулювати так: серед розв'язків системи нерівностей (1) потрібно знайти значення х1 і х2, за яких функція (2) набуває найбільшого значення і х1 > 0, х2 > 0 (3)

Дану задачу зведемо до канонічної форми задачі лінійного програмування. З цією метою введемо до розгляду нові невід'ємні змінні:

х3 =19 - 2х1 - 3х1

х4 =13- 2х1 - х2, (4)

х5 =15 - 3х2,

х6 =18 - 3х,

Тоді систему (1) можна записати у вигляді

1 +3х23= 13,

2 + х5=15, (41)

1 + х6=18.

При цьому системи (4) і (41) є еквівалентними.

Отже, отримали канонічну форму задачі лінійного програмування: знайти невід'ємний розв'язок системи (41), для якого цільова функція Z набуває найбільшого значення.

Покажемо тепер, як ця задача розв'язується за допомогою симплекс-методу. В системі (4) змінні х3, х4, х5, х6 подано через x1 і х2. Поклавши х1 = 0, х2 = 0, дістанемо значення решти змінних: х3 =19, х4 = 13, х5 = 15, х6 = 18. Усі значення змінних є невід'ємними і задовольняють системі (41), а тому є допустимими. Таким чином, отримали початковий розв'язок системи (41) -початковий план:

(0;0; 19; 13; 15; 18).

При цьому Z = 0. Змінні х1 і х2, через які подано х3, х4, х5, х6, будемо називати вільними, а змінні х3, х4, х5, х6 - базисними. Далі будуватимемо новий план задачі таким чином, щоб при цьому значення цільової функції Z збільшувалося. Оскільки функція Z подається через змінні x1 і х2 та додатні коефіцієнти, то збільшення x1 або х2 буде спричинювати збільшення значення функції Z. Збільшимо, наприклад, значення x1, а значення х2 залишимо поки рівним нулеві. Перше рівняння системи (4) дозволяє збільшувати x1 до 9.5, бо х3 >0. Друге рівняння системи (4) дозволяє збільшити х1 до 6.5, а четверте - до 6. Таким чином, для того, щоб усі змінні залишались невід'ємними, можна обирати значення х1, які не перевищують 6. Покладемо х1 = 6, тоді х6 = 0. Подамо тепер усі змінні із системи (4) через х2 і х6:

х1= 6 - х6 / 3,

х3=19 - 2(6 - х6 / 3) - 3х,

х4 = 13 - 2(6- х6 / 3) - х2,

х5 =15-3х2,

або

х1 =6 – х6 / 3,

х3 = 7- 3х2 + 2х6 / 3, (5)

х4 =13-х2 +2х6/3

х5 =15 - 3х2.

Цю систему можна записати у вигляді

х1 + х6 / 3 = 6

2 + х3 - 2х6 / 3=7 (51)

х24 - 2x6 / 3=1,

2+ х5 =15.

функцію z також подамо через х2 і х6:

z =7(6 - x6 / 3) +5х2,

z = 42 + 5x2 -7x6 / 3. (6) Поклавши х2 = 0, х6 = 0, дістанемо із (5) новий план:

(6;0;7;1;15;0),

при цьому z = 42. Вільними змінними тепер х2 і х6, а базисними х1, х3, х4, х5.

Отже, при такому перетворенні до числа базисних змінних замість х1 введемо х6.

Таким чином, перехід до нового плану дозволив збільшити значення цільової функції z. З огляду на (6) зауважимо, що змінна х2 має множником додатний коефіцієнт. Тому будемо намагатися збільшити значення х2 з метою збільшення значення z. Щонайбільше х2 може набути значення, яке дорівнює 1 (це випливає із системи (5)). При цьому х4 = 0. Подаючи із системи (5) усі змінні через х4 і х6, дістанемо:

х2 = 1 - х4 + 2х6 / 3

х1 = 6 – х6 / 6,

х3 = 7 - 3(1 - х4 +2х6 / 3)+2х6 / 3,

х5 = 15 - (1- х4 + 2х6 / 3),

або

х1 =6 – х6 / 3

х2=1- х4 +2х6 / 3; (7)

х3 = 4+3 х4 - 4х6 / 3,

х5 =2+ 3 х4 - 2х6 .

Цю систему можна записати у вигляді

х16 / 3 = 6

х2+х4 -2х6 / 3=1, (71)

х3 - 3х4+4х6 / 3=4,

45 - 2х6 =12.

Функцію z також подамо через х4 і х6:

z = 42 + 5(1 - x4 + 2x6 / 3) -7x6 / 3, (8)

z = 47- 5х4 - х6.

Поклавши х4 = 0, х6 = 0, дістанемо із (7) новий план

(6;1;4;0;12;0),

при цьому z = 47.

Тепер будемо збільшувати х6. Найбільше значення, яке може досягати х6, дорівнює 3. При цьому х3 = 0. Подаючи із системи (7) усі змінні через х3 і х4, дістанемо:

х6 =3-3х3 / 4 + 9х4 /4,

х1=6 - (3-3х3 /4 + 9х4 /44) / 3,

х2=1- х4+2 (3-Зх3 /4+9х4 /4) / 3,

х5 =12 + 3х4 -2(3- Зх3/4 + 9x4/4),

або

х5=5+ 1х3 /4-3х4 /4,

х2=3-х3/2 + х4/2,

х5=6 + 3х3 / 2 - Зх4 /2, (9)

х6=3-3х3 /4 + 9х4 /4.

Цю систему можна записати у вигляді

х1 –х3 /4 + 3х4/4 = 5,

х23/2 - х4/2 = 3, (91)

-3х3/2 + 3х4/2 + х5=6,

-3х3/4 + 9х4/4 + хб=3.

Функцію z також подамо через х3 і х4:

z = 47-5x4+ (3-3x3 /4 + 9x4/4) (10)

z = 50 - Зх3 / 4 -11х4 / 4.

Поклавши х3 = 0, х4 = 0, дістанемо із (9) новий план

(5; 3; 0; 0; 6; 3),

при цьому z = 50.

Подальше збільшення значень z є неможливим, оскільки коефіцієнти при х3 і х4 в (10) є від'ємними, а х3 > 0, х4 > 0. Отже, 50 є найбільшим значенням функції в області, яка визначається системою нерівностей (1). Таким чином, серед розв'язків задачі (1) - (3) найбільше значення функція z набуває при х1 = 5, х2 = 3. Це означає, що для досягнення найбільшого прибутку від реалізації всієї продукції необхідно виготовити п'ять одиниць продукції П1 і три одиниці продукції П2. Прибуток підприємства при цьому складає 50 грошових одиниць. Насамкінець, зауважимо стосовно розглянутого алгоритму, що:

1) на кожному кроці до базису включали одну із вільних змінних; вибір нової базисної змінної визначався наявністю додатного коефіцієнта в цій змінній у виразі цільової функції;

  1. вибір нової базисної змінної може бути неоднозначним (якщо декілька змінних у виразі для цільової функції мають додатні коефіцієнти). В цьому випадку вибирають ту змінну, коефіцієнт якої є найбільшим;

  2. змінна, яку виключають з базису, визначається з умови максимального збільшення цільової функції так, щоб значення всіх змінних залишались невід'ємними. Для того, щоб вибрати цю змінну, знаходять відношення вільних членів до коефіцієнтів при змінній, яку включають до базису (для додатних коефіцієнтів). Найменше з цих відношень і визначає змінну, яку виключають з базису. Зрозуміло, що практичні задачі, як правило, мають значно більший обсяг, ніж задача, яку ми розглянули. В загальному випадку про використання рисунків і геометричних побудов не може бути й мови. Однак за допомогою симплекс-методу такі задачі розв'язують порівняно легко.