1.4. Приклади обчислення границь
Застосовуючи теореми про границі, а також властивості нескінченно малих і нескінченно великих функцій, практичне обчислення границі функції при зводиться до підстановки замість його граничного значення і обчисленню значення виразу. При цьому символ не пишеться.
Приклад 1.
Обчислити границі: а) ; б) .
Розв’язок.
а) .
На практиці теореми про границі, властивості нескінченно малих і нескінченно великих функцій враховуються подумки, рішення оформлюється в такий спосіб:
.
б) .
Якщо в результаті підстановки замість його граничного значення неможливо судити про результат, говорять, що має місце невизначеність і для обчислення границі необхідне перетворення функції – говорять, що потрібно “позбутися від невизначеності” або “розкрити невизначеність”.
До основних невизначеностей відносять наступні випадки, отримані в результаті підстановки:
, ,,,,,,.
Залежно від виду невизначеності і виду функції, границю якої знаходять, застосовують різні підходи для її розкриття.
Наприклад, якщо невизначеність отримана при обчисленні границі дробово-раціональної функції (відношення двох многочленів) при , то для розкриття невизначеності необхідно розкласти на множники чисельник і знаменник дробу і скоротити дріб на загальний множник . На етапі скорочення відбувається розкриття невизначеності.
Приклад 2.
Обчислити границю .
Розв’язок.
Оскільки при безпосередній підстановці замість граничного значення отримують невизначеністьі функція дробово-раціональна, розкладемо на множники чисельник і знаменник.
D = (–1)2 – 4·1·(–6) = 1 + 24 = 25 D = 12 – 4·2·(–21) = 1 + 168 = 169
; .;.
Тоді . Тоді .
Підставимо замість многочленів їх розкладення на множники й отримаємо:
.
Якщо невизначеність отримана при обчисленні границі дробово-ірраціональної функції при , то щоб виділити загальний множник чисельника і знаменника , а потім скоротити дріб, необхідно помножити чисельник і знаменник на сполучений вираз для випадку квадратного кореня та на неповний квадрат суми або різниці для випадку кубічного кореня.
Приклад 3.
Обчислити границі: а) ; б) .
Розв’язок.
а) Оскільки при безпосередній підстановці у функцію отримують невизначеність виду , функція дробово-ірраціональна і містить корінь квадратний, то для розкриття невизначеності помножимо чисельник і знаменник на вираз, сполучений чисельнику, і скористаємося формулою .
=
=
=.
б) Оскільки при безпосередній підстановці у функцію отримують невизначеність виду , функція дробово-ірраціональна і містить корінь кубічний, то для розкриття невизначеності помножимо чисельник і знаменник на неповний квадрат суми для виразу в знаменнику і скористаємося формулою .
.
Для розкриття невизначеності одержуваної при обчисленні границі дробово-раціональної функції при, застосовують прийом винесення аргументу найбільшого степеня (чисельника або знаменника) за дужки в чисельнику і знаменнику та його наступне скорочення.
Приклад 4.
Обчислити границі: а) ; б) .
Розв’язок.
а)
.
б)
=.
Якщо під знаком границі містяться тригонометричні функції, то невизначеність розкривається за допомогою перетворень, що приводять до скорочення дробу та зведення отриманого виразу до першої визначної границі або її наслідків.
Приклад 5.
Обчислити границю .
Розв’язок.
Перший спосіб.
Помножимо чисельник і знаменник дробу на іта скористаємося першою стандартною границею і її наслідками.
=.
Другий спосіб.
Цю ж границю можна обчислити, використовуючи еквівалентності нескінченно малих тригонометричних функцій.
Невизначеність виду розкривається зведенням до другої визначної границі.
Приклад 6.
Обчислити границю .
Розв’язок.
Оскільки при безпосередній підстановці отримуємо невизначеність виду , скористаємося наслідком із другої визначної границі, попередньо перетворивши функцію.
.
Невизначеність виду може зводитися до невизначеності виду за допомогою перетворень. Далі застосовується прийом розкриття невизначеності виду.
Приклад 7.
Обчислити границю .
Розв’язок.
Підставимо замість граничне значення:
.
Для розкриття даної невизначеності перетворимо вираз у дужках – виділимо цілу частину.
.
Невизначеності ,ізводять до видуабоза допомогою перетворення функції до дробу.
Приклад 8.
Обчислити границі: а) ; б) .
Розв’язок.
а)
.
б)
.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Вища математика математичний аналіз функцій однієї змінної
- 0501 „Економіка і підприємництво”,
- 0502 „Менеджмент”
- Видання розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри фізико-математичних дисциплін (протокол № 5 від 13 січня 2009 р.);
- Скорочені теоретичні відомості
- 1. Границі і неперервність функції
- Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
- 1.2. Основні теореми про границі
- 1.3. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- 1.4. Приклади обчислення границь
- 1.5. Неперервність функції
- Питання для самоперевірки
- 2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- 2.1. Похідна функції. Геометричний зміст похідної функції
- 2.2. Основні правила диференціювання функції. Таблиця похідних
- Таблиця похідних основних елементарних функцій
- Основні правила диференціювання
- Похідна складної функції
- Зведена таблиця формул диференціювання
- Похідна оберненої функції
- Диференціювання функцій, заданих параметрично
- Диференціювання неявної функції
- Логарифмічне диференціювання
- Похідні вищих порядків
- 2.3. Диференціал функції
- 2.4. Застосування диференціального числення функції однієї змінної
- 2.4.1. Застосування похідної при обчисленні границь.
- Правило Лопіталя
- 2.4.2. Зростання і спадання функції на інтервалі
- 2.4.3. Екстремуми функції
- 2.4.4. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- Значень функції на відрізку:
- 2.4.5. Опуклість графіка функції. Точки перегину
- Проміжки опуклості, вгнутості й точки перегину:
- 2.4.6. Асимптоти графіка функції
- 2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
- 2.5. Питання для самоперевірки
- 3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- 3.1. Невизначений інтеграл
- 3.1.1 Властивості невизначеного інтеграла.
- 3.1.2. Таблиця невизначених інтегралів
- 3.1.3. Основні методи інтегрування
- Метод безпосереднього інтегрування
- Метод заміни змінної
- Метод інтегрування частинами
- 3.1.4. Інтегрування дрібно-раціональних функцій
- Інтегрування найпростіших дробів
- 3.1.5. Інтегрування тригонометричних функцій
- , , .
- 3.1.6. Інтегрування деяких видів ірраціональних функцій
- 3.1.7. Інтегрування диференціального бінома
- 3.1.8. Інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- 3.1.9. Питання для самоперевірки
- 3.2. Визначений інтеграл
- 3.2.1. Інтегральна сума і визначений інтеграл
- 3.2.2. Властивості визначеного інтегралу
- 3.2.3. Обчислення визначеного інтеграла
- Метод заміни змінної в визначеному інтегралі
- Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- 3.2.4. Невласні інтеграли
- 3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
- Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
- Обчислення об'єму тіла обертання
- Обчислення довжини дуги кривої
- 3.2.6. Питання для самоперевірки
- Література
- Индивидуальні завдання до розрахунково-графічної роботи
- 4) ; 5).
- Таблиці вибору варіантів завдань для ргр № 2
- 211 Група
- 212 Група
- 213 Група
- 214 Група
- 215 Група
- 311 Група
- 312 Група
- 313 Група
- 314 Група
- 315 Група
- 316 Група
- 1111 Група
- 1112 Група
- 1211 Група
- 1212 Група
- 1311 Група
- 1312 Група
- 1313 Група
- 1511 Група
- 1512 Група