2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
Для побудови графіка функції необхідно з'ясувати його характерні риси, тобто дослідити функцію. Повне дослідження функції проводять за наступною схемою:
Знайти область визначення функції.
Дослідити функцію на неперервність. Знайти вертикальні асимптоти.
Дослідити функцію на парність і непарність.
Дослідити функцію на періодичність.
Знайти точки перетину графіка функції із вісями координат.
Визначити проміжки монотонності і екстремуми функції.
Визначити проміжки опуклості, вгнутості і точки перегину.
Знайти похилі асимптоти графіка функції. Якщо графік не має похилих асимптот, дослідити поведінку функції при .
Побудувати графік функції (при необхідності знайти додаткові точки графіка функції).
Приклад 22.
Провести повне дослідження функцій і побудувати їхні графіки:
а) ; б).
Розв’язок.
а) .
1. Область визначення функції.
Функція визначена при всіх значеннях , крім тих, у яких знаменник перетворюється в нуль, тобто
, .
Область визначення функції .
2. Неперервність функції.
Функція визначена при всіх значеннях , крім . Отже, точки і – точки розриву функції. Дослідимо точки розриву, знайдемо односторонні границі функції в зазначених точках.
;
;
;
.
Оскільки односторонні границі дорівнюють , то в точках і функція має розриви другого роду. Отже, графік функції має дві вертикальні асимптоти і .
3. Парність, непарність.
Оскільки , то функція непарна і її графік симетричний відносно початку координат.
4. Періодичність.
Оскільки не існує значення , при якому виконується рівність , то функція неперіодична.
5. Точки перетину із осями координат.
Точки перетину графіка функції із координатними вісями шукаємо, дорівнюючи аргумент і функцію нулю.
Із віссю : ;;.
Точка перетину графіка функції із віссю має координати: .
Із віссю : .
Точка перетину графіка функції із віссю має координати: .
Отже, графік функції проходить через початок координат, інших точок перетину графіка функції із координатними вісями немає.
6. Проміжки зростання, спадання функції, екстремуми.
Знаходимо першу похідну:
.
Знаходимо критичні точки першого роду:
; .
Розіб'ємо область визначення критичними точками першого роду на інтервали і визначимо в кожному з них знак похідної .
– 1 | 0 | 1 | |||||
+ | не існує | + | 0 | + | не існує | + | |
↗ | не існує | ↗ | 0 | ↗ | не існує | ↗ |
Оскільки при переході через критичну точку похідна не змінює знак, то екстремуму немає.
7. Проміжки опуклості, вгнутості, точки перегину.
Знаходимо другу похідну:
.
Знаходимо критичні точки другого роду: ;
; ;.
Розіб'ємо область визначення критичними точками другого роду на інтервали і визначимо в кожному з них знак другої похідної .
– 1 | 0 | 1 | |||||
+ | не існує | – | 0 | + | не існує | – | |
| не існує | | 0 | | не існує | |
точка
перегину
Оскільки при переході через критичну точку друга похідна змінює знак, то – абсциса точки перегину. Точка перегину: .
8. Похилі асимптоти.
Рівняння похилої асимптоти будемо шукати у вигляді . Обчислимо значення параметрів і (для дрібно-раціональної функції границі будуть однакові при ).
;
.
Оскільки і, то графік функції має горизонтальну асимптоту (вісь).
9. Побудова графіка.
Побудуємо графік функції, з огляду на пункти 1-8 (рис. 9).
Додатково знайдемо кілька точок графіка функції:
–3 | –2 | –1,5 | –0,5 | 0,5 | 1,5 | 2 | 3 | |
0,38 | 0,67 | 1,2 | –0,67 | 0,67 | –1,2 | –0,67 | –0,38 |
б) .
1. Область визначення функції.
Логарифмічна функція визначена при, крім цього знаменник не може дорівнювати нулю, тобто.
Тоді область визначення функції має вигляд: .
2. Неперервність функції.
Оскільки функція не визначена в точці , то це точка розриву. Дослідимо характер точки розриву, знайдемо односторонні границі функції.
;
.
Оскільки односторонні границі дорівнюють , то в точці функція має розрив другого роду. Отже, функція в цій точці має вертикальну асимптоту .
Дослідимо також поводження функції на границі області визначення:
.
Це означає, що при справа графік функції прагне до точки .
3. Парність, непарність.
Оскільки і, то функція ні парна ні непарна, тобто загального вигляду.
4. Періодичність.
Оскільки не існує значення , при якому виконується рівність , то функція неперіодична.
5. Точки перетину із вісями координат.
Із віссю :;;.
Оскільки отримана система не має розв’язку, це означає, що точок перетину графіка із віссю немає.
Із віссю : оскількине належить області визначення, то точок перетину із віссюнемає.
Графік функції не перетинає координатні вісі.
6. Проміжки зростання, спадання функції, екстремуми.
Знаходимо першу похідну:
.
Знаходимо критичні точки першого роду:
; ;;.
Розіб'ємо область визначення критичними точками першого роду на інтервали і визначимо в кожному із них знак похідної .
1 | е | ||||
– | не існує | – | 0 | + | |
↘ | не існує | ↘ | 2е | ↗ |
min
Оскільки при переході через критичну точку похідна змінює знак із «–» на «+», то в цій точці – мінімум функції.
Знайдемо значення функції в точці :.
7. Проміжки опуклості, вгнутості, точки перегину.
Знаходимо другу похідну:
.
Знаходимо критичні точки другого роду: .
; ;.
Розіб'ємо область визначення критичними точками другого роду на інтервали і визначимо в кожному із них знак другої похідної .
1 | |||||
– | не існує | + | 0 | – | |
| не існує | | е2 | |
точка
перегину
Оскільки при переході через критичну точку друга похідна змінює знак, то– абсциса точки перегину.
Знайдемо значення функції в точці :
.
8. Похилі асимптоти.
Обчислимо значення параметрів і (з огляду на область визначення функції можна розглядати лише випадок при).
;
.
Оскільки , то графік функції похилих асимптот не має.
Дослідимо поведінку функції при :
(дивись вище знаходження параметра ).
9. Побудова графіка.
Побудуємо графік функції, з огляду на пункти 1-8 (рис. 10).
Додатково знайдемо кілька точок графіка функції:
0,5 | 1,5 | 2 | 5 | 8 | 11 | |
–1,44 | 7,4 | 5,77 | 6,21 | 7,69 | 9,11 |
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Вища математика математичний аналіз функцій однієї змінної
- 0501 „Економіка і підприємництво”,
- 0502 „Менеджмент”
- Видання розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри фізико-математичних дисциплін (протокол № 5 від 13 січня 2009 р.);
- Скорочені теоретичні відомості
- 1. Границі і неперервність функції
- Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
- 1.2. Основні теореми про границі
- 1.3. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- 1.4. Приклади обчислення границь
- 1.5. Неперервність функції
- Питання для самоперевірки
- 2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- 2.1. Похідна функції. Геометричний зміст похідної функції
- 2.2. Основні правила диференціювання функції. Таблиця похідних
- Таблиця похідних основних елементарних функцій
- Основні правила диференціювання
- Похідна складної функції
- Зведена таблиця формул диференціювання
- Похідна оберненої функції
- Диференціювання функцій, заданих параметрично
- Диференціювання неявної функції
- Логарифмічне диференціювання
- Похідні вищих порядків
- 2.3. Диференціал функції
- 2.4. Застосування диференціального числення функції однієї змінної
- 2.4.1. Застосування похідної при обчисленні границь.
- Правило Лопіталя
- 2.4.2. Зростання і спадання функції на інтервалі
- 2.4.3. Екстремуми функції
- 2.4.4. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- Значень функції на відрізку:
- 2.4.5. Опуклість графіка функції. Точки перегину
- Проміжки опуклості, вгнутості й точки перегину:
- 2.4.6. Асимптоти графіка функції
- 2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
- 2.5. Питання для самоперевірки
- 3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- 3.1. Невизначений інтеграл
- 3.1.1 Властивості невизначеного інтеграла.
- 3.1.2. Таблиця невизначених інтегралів
- 3.1.3. Основні методи інтегрування
- Метод безпосереднього інтегрування
- Метод заміни змінної
- Метод інтегрування частинами
- 3.1.4. Інтегрування дрібно-раціональних функцій
- Інтегрування найпростіших дробів
- 3.1.5. Інтегрування тригонометричних функцій
- , , .
- 3.1.6. Інтегрування деяких видів ірраціональних функцій
- 3.1.7. Інтегрування диференціального бінома
- 3.1.8. Інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- 3.1.9. Питання для самоперевірки
- 3.2. Визначений інтеграл
- 3.2.1. Інтегральна сума і визначений інтеграл
- 3.2.2. Властивості визначеного інтегралу
- 3.2.3. Обчислення визначеного інтеграла
- Метод заміни змінної в визначеному інтегралі
- Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- 3.2.4. Невласні інтеграли
- 3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
- Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
- Обчислення об'єму тіла обертання
- Обчислення довжини дуги кривої
- 3.2.6. Питання для самоперевірки
- Література
- Индивидуальні завдання до розрахунково-графічної роботи
- 4) ; 5).
- Таблиці вибору варіантів завдань для ргр № 2
- 211 Група
- 212 Група
- 213 Група
- 214 Група
- 215 Група
- 311 Група
- 312 Група
- 313 Група
- 314 Група
- 315 Група
- 316 Група
- 1111 Група
- 1112 Група
- 1211 Група
- 1212 Група
- 1311 Група
- 1312 Група
- 1313 Група
- 1511 Група
- 1512 Група