Інтегрування найпростіших дробів
Інтеграли від найпростіших дробів чотирьох типів обчислюються в такий спосіб.
I) .
II) ,.
III) Для інтегрування найпростішого дробу III типу в знаменнику виділяють повний квадрат, роблять заміну . Інтеграл після підстановки розбивають на два інтеграли. Перший інтеграл обчислюють виділенням у чисельнику похідної знаменника, що дає табличний інтеграл, а другий інтеграл перетворюють до виду, оскільки , що також дає табличний інтеграл.
;
IV) Для інтегрування найпростішого дробу IV типу в знаменнику виділяють повний квадрат, роблять заміну . Інтеграл після підстановки розбивають на два інтеграли. Перший інтеграл обчислюють підстановкою, а другий за допомогою рекурентних співвідношень.
Приклад 27.
Знайти інтеграли від найпростіших дробів:
а) ; б); в).
Розв’язок.
а) .
б) .
в)
.
Усякий правильний раціональний дріб, знаменник якого може бути розкладений на множники, можна представити у вигляді суми найпростіших дробів. Розкладання на суму найпростіших дробів здійснюють методом невизначених коефіцієнтів. Він полягає в наступному:
– кожному множнику знаменника відповідає один дріб виду;
– кожному множнику знаменника відповідає сума дробів виду
;
– кожному квадратному множнику знаменника відповідає дріб виду;
– кожному квадратному множнику знаменника відповідає сумадробів виду
,
де – невизначені коефіцієнти.
Для знаходження невизначених коефіцієнтів праву частину у вигляді суми найпростіших дробів приводять до загального знаменника і перетворюють. У результаті виходить дріб з тим же знаменником, що і у лівій частині рівності. Потім відкидають знаменники і дорівнюють чисельники. У результаті виходить тотожна рівність, у якій ліва частина – многочлен з відомими коефіцієнтами, а права частина – многочлен з невизначеними коефіцієнтами.
Існує два способи визначення невідомих коефіцієнтів: метод невизначених коефіцієнтів і метод часткових значень.
Метод невизначених коефіцієнтів.
Оскільки многочлени тотожно рівні, то рівні коефіцієнти при однакових степенях . Дорівнюючи коефіцієнти при однакових степеняху многочленах лівої і правої частин, одержимо систему лінійних рівнянь. Розв’язуючи систему, визначаємо невизначені коефіцієнти.
Метод часткових значень.
Оскільки многочлени тотожно рівні, то, підставляючи замість у ліву і праву частини будь-яке число, одержимо вірну рівність, лінійну щодо невідомих коефіцієнтів. Підставляючи стільки значень, скільки є невідомих коефіцієнтів, одержимо систему лінійних рівнянь. Замістьу ліву і праву частини можна підставляти будь-які числа, однак більш зручно підставляти корені знаменників дробів.
Після знаходження значень невідомих коефіцієнтів, даний дріб записується у вигляді суми найпростіших дробів у підінтегральний вираз і здійснюється раніше розглянуте інтегрування по кожному найпростішому дробу.
Схема інтегрування раціональних дробів:
1. Якщо підінтегральний дріб неправильний, то необхідно представити його у вигляді суми многочлена і правильного раціонального дробу (тобто розділити многочлен чисельника на многочлен знаменника з остачею). Якщо підінтегральний дріб правильний відразу переходимо до другого пункту схеми.
2. Розкласти знаменник правильного раціонального дробу на множники, якщо це можливо.
3. Розкласти правильний раціональний дріб на суму найпростіших раціональних дробів, використовуючи метод невизначених коефіцієнтів.
4. Проінтегрувати отриману суму многочлена і найпростіших дробів.
Приклад 28.
Знайти інтеграли від раціональних дробів:
а) ; б); в).
Розв’язок.
а) .
Оскільки підінтегральна функція є неправильним раціональним дробом, то виділимо з нього цілу частину, тобто представимо його у вигляді суми многочлена і правильного раціонального дробу. Розділимо многочлен у чисельнику на многочлен у знаменнику куточком.
Даний інтеграл прийме вигляд: .
Розкладемо правильний раціональний дріб на суму найпростіших дробів за допомогою методу невизначених коефіцієнтів:
.
Відкинемо знаменники і дорівняємо ліву і праву частини:
.
Дорівнюючи коефіцієнти при однакових степенях , одержуємо:
Вирішуючи систему лінійних рівнянь, одержимо значення невизначених коефіцієнтів: А = 1; В = 3.
Тоді розкладання має вигляд: .
Знайдемо даний інтеграл, враховуючи отримане розкладання:
=.
б) .
Розкладемо підінтегральну функцію (правильний раціональний дріб) на суму найпростіших дробів за допомогою методу невизначених коефіцієнтів. Розкладання шукаємо у вигляді:
.
Привівши до загального знаменника, одержимо:
Відкинемо знаменники і дорівняємо ліву і праву частини:
.
Дорівнюючи коефіцієнти при однакових степенях , одержуємо систему:
Вирішуючи систему з п'яти лінійних рівнянь, знаходимо невизначені коефіцієнти:
.
Тоді розкладання має вигляд:
.
Знайдемо даний інтеграл, враховуючи отримане розкладання:
.
в) .
Розкладемо підінтегральну функцію (правильний раціональний дріб) на суму найпростіших дробів за допомогою методу невизначених коефіцієнтів. Розкладання шукаємо у вигляді:
.
Привівши до загального знаменника, одержимо:
.
Відкинемо знаменники і дорівняємо ліву і праву частини:
.
Для знаходження невизначених коефіцієнтів застосуємо метод часткових значень. Надамо часткові значення , при яких множники обертаються в нуль, тобто підставимо ці значення в останній вираз і одержимо три рівняння:
; ;
; ;
; .
Тоді розкладання має вигляд:
.
Знайдемо даний інтеграл, враховуючи отримане розкладання:
.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Вища математика математичний аналіз функцій однієї змінної
- 0501 „Економіка і підприємництво”,
- 0502 „Менеджмент”
- Видання розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри фізико-математичних дисциплін (протокол № 5 від 13 січня 2009 р.);
- Скорочені теоретичні відомості
- 1. Границі і неперервність функції
- Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
- 1.2. Основні теореми про границі
- 1.3. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- 1.4. Приклади обчислення границь
- 1.5. Неперервність функції
- Питання для самоперевірки
- 2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- 2.1. Похідна функції. Геометричний зміст похідної функції
- 2.2. Основні правила диференціювання функції. Таблиця похідних
- Таблиця похідних основних елементарних функцій
- Основні правила диференціювання
- Похідна складної функції
- Зведена таблиця формул диференціювання
- Похідна оберненої функції
- Диференціювання функцій, заданих параметрично
- Диференціювання неявної функції
- Логарифмічне диференціювання
- Похідні вищих порядків
- 2.3. Диференціал функції
- 2.4. Застосування диференціального числення функції однієї змінної
- 2.4.1. Застосування похідної при обчисленні границь.
- Правило Лопіталя
- 2.4.2. Зростання і спадання функції на інтервалі
- 2.4.3. Екстремуми функції
- 2.4.4. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- Значень функції на відрізку:
- 2.4.5. Опуклість графіка функції. Точки перегину
- Проміжки опуклості, вгнутості й точки перегину:
- 2.4.6. Асимптоти графіка функції
- 2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
- 2.5. Питання для самоперевірки
- 3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- 3.1. Невизначений інтеграл
- 3.1.1 Властивості невизначеного інтеграла.
- 3.1.2. Таблиця невизначених інтегралів
- 3.1.3. Основні методи інтегрування
- Метод безпосереднього інтегрування
- Метод заміни змінної
- Метод інтегрування частинами
- 3.1.4. Інтегрування дрібно-раціональних функцій
- Інтегрування найпростіших дробів
- 3.1.5. Інтегрування тригонометричних функцій
- , , .
- 3.1.6. Інтегрування деяких видів ірраціональних функцій
- 3.1.7. Інтегрування диференціального бінома
- 3.1.8. Інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- 3.1.9. Питання для самоперевірки
- 3.2. Визначений інтеграл
- 3.2.1. Інтегральна сума і визначений інтеграл
- 3.2.2. Властивості визначеного інтегралу
- 3.2.3. Обчислення визначеного інтеграла
- Метод заміни змінної в визначеному інтегралі
- Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- 3.2.4. Невласні інтеграли
- 3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
- Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
- Обчислення об'єму тіла обертання
- Обчислення довжини дуги кривої
- 3.2.6. Питання для самоперевірки
- Література
- Индивидуальні завдання до розрахунково-графічної роботи
- 4) ; 5).
- Таблиці вибору варіантів завдань для ргр № 2
- 211 Група
- 212 Група
- 213 Група
- 214 Група
- 215 Група
- 311 Група
- 312 Група
- 313 Група
- 314 Група
- 315 Група
- 316 Група
- 1111 Група
- 1112 Група
- 1211 Група
- 1212 Група
- 1311 Група
- 1312 Група
- 1313 Група
- 1511 Група
- 1512 Група