Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
Нехай задана множина всіх натуральних чисел, розташованих у порядку їхнього зростання: .
Якщо кожному числу із множини натуральних чисел за певним законом ставиться у відповідність одне дійсне число , то множина дійсних чисел називаєтьсячисловою послідовністю.
Коротко числова послідовність позначається . Найчастіше послідовність задається формулою його загального члена.
Наприклад, загальний член визначає послідовність:
.
Число називається границею числової послідовності , якщо для будь-якого завгодно малого, наперед заданого, числаможна знайти такий номер послідовності, що для всіх членів послідовності з номеромвиконується нерівність. Графічно це означає, що всі члени послідовності із номеромперебувають у проміжку віддо( рис. 1).
Якщо така границя існує, то послідовність називається збіжною, у протилежному випадку – розбіжною.
Границя послідовності позначається:
Нехай функція визначена в деякому околі точки. У самій точці функція може бути й не визначена.
Число називається границею функції в точці (при), якщо для будь-якої числової послідовностізначень аргументу(), відповідна послідовність значень функціїпрагне до числаа.
Дане визначення границі функції графічно показано на рис. 2. При цьому передбачається, що послідовність належить області визначення функції.
Таким чином, число називається границею функції в точці (при), якщо для будь-якого завгодно малого числазнайдеться таке число, що для всіх значень аргументу, що задовольняють нерівності, буде виконуватися нерівність.
Границя функції в точці позначається:
.
Іноді буває так, що границя функції в точці має різну величину, колизліва, тобтоменше, і колисправа, тобтобільше. У такому випадку говорять проодносторонні границі функції в точці: лівосторонню і правосторонню відповідно.
Лівостороння границя функції в точці позначається:
.
Правостороння границя функції в точці позначається:
.
Число називаєтьсяграницею функції на нескінченності (при ), якщо для будь-якого завгодно малого числаможна вказати таке число, що для всіх значень аргументу, що задовольняють нерівності, буде виконуватися нерівність.
Границя функції на нескінченності позначається:
.
Зауваження: Позначення є узагальненням дляі. Якщо вибір знака є принциповим, то це повинне відображатися в умові завдання.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Вища математика математичний аналіз функцій однієї змінної
- 0501 „Економіка і підприємництво”,
- 0502 „Менеджмент”
- Видання розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри фізико-математичних дисциплін (протокол № 5 від 13 січня 2009 р.);
- Скорочені теоретичні відомості
- 1. Границі і неперервність функції
- Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
- 1.2. Основні теореми про границі
- 1.3. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- 1.4. Приклади обчислення границь
- 1.5. Неперервність функції
- Питання для самоперевірки
- 2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- 2.1. Похідна функції. Геометричний зміст похідної функції
- 2.2. Основні правила диференціювання функції. Таблиця похідних
- Таблиця похідних основних елементарних функцій
- Основні правила диференціювання
- Похідна складної функції
- Зведена таблиця формул диференціювання
- Похідна оберненої функції
- Диференціювання функцій, заданих параметрично
- Диференціювання неявної функції
- Логарифмічне диференціювання
- Похідні вищих порядків
- 2.3. Диференціал функції
- 2.4. Застосування диференціального числення функції однієї змінної
- 2.4.1. Застосування похідної при обчисленні границь.
- Правило Лопіталя
- 2.4.2. Зростання і спадання функції на інтервалі
- 2.4.3. Екстремуми функції
- 2.4.4. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- Значень функції на відрізку:
- 2.4.5. Опуклість графіка функції. Точки перегину
- Проміжки опуклості, вгнутості й точки перегину:
- 2.4.6. Асимптоти графіка функції
- 2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
- 2.5. Питання для самоперевірки
- 3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- 3.1. Невизначений інтеграл
- 3.1.1 Властивості невизначеного інтеграла.
- 3.1.2. Таблиця невизначених інтегралів
- 3.1.3. Основні методи інтегрування
- Метод безпосереднього інтегрування
- Метод заміни змінної
- Метод інтегрування частинами
- 3.1.4. Інтегрування дрібно-раціональних функцій
- Інтегрування найпростіших дробів
- 3.1.5. Інтегрування тригонометричних функцій
- , , .
- 3.1.6. Інтегрування деяких видів ірраціональних функцій
- 3.1.7. Інтегрування диференціального бінома
- 3.1.8. Інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- 3.1.9. Питання для самоперевірки
- 3.2. Визначений інтеграл
- 3.2.1. Інтегральна сума і визначений інтеграл
- 3.2.2. Властивості визначеного інтегралу
- 3.2.3. Обчислення визначеного інтеграла
- Метод заміни змінної в визначеному інтегралі
- Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- 3.2.4. Невласні інтеграли
- 3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
- Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
- Обчислення об'єму тіла обертання
- Обчислення довжини дуги кривої
- 3.2.6. Питання для самоперевірки
- Література
- Индивидуальні завдання до розрахунково-графічної роботи
- 4) ; 5).
- Таблиці вибору варіантів завдань для ргр № 2
- 211 Група
- 212 Група
- 213 Група
- 214 Група
- 215 Група
- 311 Група
- 312 Група
- 313 Група
- 314 Група
- 315 Група
- 316 Група
- 1111 Група
- 1112 Група
- 1211 Група
- 1212 Група
- 1311 Група
- 1312 Група
- 1313 Група
- 1511 Група
- 1512 Група