2.4.3. Екстремуми функції
Точка називається точкою максимуму функції , якщо існує такий окіл точки , що для всіх точок цього околу виконується нерівність.
Значення функції в точці максимуму називаєтьсямаксимумом функції.
Точка називається точкою мінімуму функції ,якщо існує такий окіл точки , що для всіх точок цього околу виконується нерівність.
Значення функції в точці мінімуму називаєтьсямінімумом функції.
Максимум і мінімум об’єднуються під загальною назвою екстремум функції, а точки максимуму і мінімуму називаються точками екстремуму.
Функція на всій області визначенняможе мати кілька точок екстремуму. Це означає, що поняття максимуму і мінімуму функції носять локальний характер. Це найбільше і найменше значення функції тільки в околі розглянутої точки, а не у всій області її визначення.
Необхідна умова існування екстремуму функції:
Якщо неперервна функція в точці має екстремум, то її похідна в цій точці дорівнює нулю або не існує, тобто точка екстремуму є критичною точкою І роду.
Зауваження: Не у всякій критичній точці функція має екстремум.
Так, наприклад, для функції (графік функції показано на рис. 5) похідна. Похідна існує при будь-якому значенні аргументу і дорівнює нулю при , тобто функція має одну критичну точку І-го роду: .Однак у даній критичній точці екстремуму немає.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Щоб перевірити, чи має функція в критичній точці екстремум, необхідно додаткове дослідження. Для цього використовують достатні умови існування екстремуму.
Перша достатня умова існування екстремуму.
Якщо неперервна функція має похідну у всіх точках інтервалу, що містить критичну точку , (за винятком, можливо, самої цієї точки) і похідна при переході через точку зліва направо змінює знак з плюса на мінус, то функція в цій точці має максимум, а якщо похідна змінює знак з мінуса на плюс – мінімум.
Друга достатня умова існування екстремуму.
Якщо в точці перша похідна дорівнює нулю , а друга похідна існує і не дорівнює нулю , то при функція в цій точці має максимум, а при функція має мінімум.
Зауваження: У тих випадках, коли в критичній точці друга похідна дорівнює нулю або не існує, то друга достатня ознака існування екстремуму не застосовується.
Схема дослідження функції на монотонність і екстремум
Знайти область визначення функції .
Знайти першу похідну .
Знайти критичні точки І роду.
Розбити область визначення функції критичними точками на інтервали.
Визначити знак похідної на отриманих інтервалах (методом підстановки значень аргументу або методом інтервалів).
Зробити висновок про інтервали монотонності.
Визначити, використовуючи першу достатню ознаку екстремуму, які із критичних точок є точками екстремуму.
Обчислити значення функції в отриманих точках екстремуму.
Результати оформити у вигляді таблиці.
Приклад 18.
Знайти проміжки монотонності і точки екстремуму функції .
Розв’язок.
Функція визначена на всій числовій осі. Область визначення функції має вигляд: .
Знайдемо першу похідну функції:
.
Знайдемо критичні точки першого роду:
.
Дріб дорівнює нулю, якщо чисельник дорівнює нулю і знаменник не дорівнює нулю:
; ;.
Отже, точки та – критичні точки І роду.
Розбиваємо всю числову вісь на інтервали і визначаємо знак похідної на кожному з інтервалів.
– 1 | 0 | ||||
+ | 0 | – | не існує | + | |
↗ | 1 | ↘ | 0 | ↗ |
max min
Оскільки на інтервалах похідна додатна, то на цих інтервалах функція зростає.
Оскільки на інтервалі похідна від’ємна, то на цьому інтервалі функція спадає.
Оскільки при переході через критичну точку похідна змінює знак з «+» на «–», то в цій точці функція має максимум.
Оскільки при переході через критичну точку похідна змінює знак з «–» на «+», то в цій точці – мінімум функції.
Визначимо значення функції у критичних точках.
;
.
Наближений вигляд графіка функції показано на рис 6.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Вища математика математичний аналіз функцій однієї змінної
- 0501 „Економіка і підприємництво”,
- 0502 „Менеджмент”
- Видання розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри фізико-математичних дисциплін (протокол № 5 від 13 січня 2009 р.);
- Скорочені теоретичні відомості
- 1. Границі і неперервність функції
- Границя числової послідовності і функції в точці і на нескінченності. Односторонні границі функції в точці.
- 1.2. Основні теореми про границі
- 1.3. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- 1.4. Приклади обчислення границь
- 1.5. Неперервність функції
- Питання для самоперевірки
- 2. Диференціальне числення функції однієї змінної
- 2.1. Похідна функції. Геометричний зміст похідної функції
- 2.2. Основні правила диференціювання функції. Таблиця похідних
- Таблиця похідних основних елементарних функцій
- Основні правила диференціювання
- Похідна складної функції
- Зведена таблиця формул диференціювання
- Похідна оберненої функції
- Диференціювання функцій, заданих параметрично
- Диференціювання неявної функції
- Логарифмічне диференціювання
- Похідні вищих порядків
- 2.3. Диференціал функції
- 2.4. Застосування диференціального числення функції однієї змінної
- 2.4.1. Застосування похідної при обчисленні границь.
- Правило Лопіталя
- 2.4.2. Зростання і спадання функції на інтервалі
- 2.4.3. Екстремуми функції
- 2.4.4. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- Значень функції на відрізку:
- 2.4.5. Опуклість графіка функції. Точки перегину
- Проміжки опуклості, вгнутості й точки перегину:
- 2.4.6. Асимптоти графіка функції
- 2.4.7. Повне дослідження функції і побудова її графіка
- 2.5. Питання для самоперевірки
- 3. Інтегральне числення функції однієї змінної
- 3.1. Невизначений інтеграл
- 3.1.1 Властивості невизначеного інтеграла.
- 3.1.2. Таблиця невизначених інтегралів
- 3.1.3. Основні методи інтегрування
- Метод безпосереднього інтегрування
- Метод заміни змінної
- Метод інтегрування частинами
- 3.1.4. Інтегрування дрібно-раціональних функцій
- Інтегрування найпростіших дробів
- 3.1.5. Інтегрування тригонометричних функцій
- , , .
- 3.1.6. Інтегрування деяких видів ірраціональних функцій
- 3.1.7. Інтегрування диференціального бінома
- 3.1.8. Інтеграли, що не виражаються через елементарні функції
- 3.1.9. Питання для самоперевірки
- 3.2. Визначений інтеграл
- 3.2.1. Інтегральна сума і визначений інтеграл
- 3.2.2. Властивості визначеного інтегралу
- 3.2.3. Обчислення визначеного інтеграла
- Метод заміни змінної в визначеному інтегралі
- Метод інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- 3.2.4. Невласні інтеграли
- 3.2.5. Геометричні застосування визначеного інтеграла
- Обчислення площ плоских фігур у декартових координатах
- Обчислення об'єму тіла обертання
- Обчислення довжини дуги кривої
- 3.2.6. Питання для самоперевірки
- Література
- Индивидуальні завдання до розрахунково-графічної роботи
- 4) ; 5).
- Таблиці вибору варіантів завдань для ргр № 2
- 211 Група
- 212 Група
- 213 Група
- 214 Група
- 215 Група
- 311 Група
- 312 Група
- 313 Група
- 314 Група
- 315 Група
- 316 Група
- 1111 Група
- 1112 Група
- 1211 Група
- 1212 Група
- 1311 Група
- 1312 Група
- 1313 Група
- 1511 Група
- 1512 Група