2.2.4. Диференціал
Означення 3. Нехай функція однієї змінної x диференційовна в точці , а отже її приріст в цій точці дається формулою
, ( 14 )
де є нм при (див. формулу (14) з п. 2.1.4). Вираз
( 15 )
називається диференціалом функції y = f ( x ) в точці x0. Якщо позначити його , матимемо
. ( 16 )
Зокрема, для арґументу x функції за формулою (16) маємо
, . Це означає, що диференціал незалежної змінної дорівнює його приросту, і ми можемо зобразити диференціал функції в його звичайному вигляді:
. ( 17 ) Рис. 1 Приклад. Диференціал синуса в довільній точці x дорівнює
Геометричний сенс диференціала ми можемо з"ясувати з рис. 1:
,
тобто диференціал є приростом ординати дотичної до графіка функції в точці , де, як звичайно, .
Поняття диференціала розглядають також для функцій декількох змінних.
Означення 4. Нехай - функція двох незалежних змінних, ди-ференційовна в точці . В такому разі її повний приріст в цій точці да-ється формулою (16) з п. 2.1.4,
де - нескінченно малі функції при . Диференціалом функції в точці називається (і відповідно позначає-ться) наступний вираз
. ( 18 )
Зокрема, диференціали арґументів дорівнюють їх приростам, оскільки
.
На цій підставі диференціал (18) можна записати у вигляді
. ( 19 )
Приклад. Знайти диференціал функції двох змінних в довільній точці .
Частинні похідні функції по x і по y відповідно дорівнюють
а тому на підставі формули (19)
Властивості диференціала схожі з властивостями похідної. Саме, якщо - дві диференційовні функції, то диференціали їх суми, різниці, добутку і частки дорівнюють
1. . 2. . 3. .
Як наслідок маємо
■Якщо, наприклад, - дві диференційовні функції однієї змінної, то диференціал їх добутку дорівнює
.■
4 (інваріантність, тобто незмінність форми диференціала). Диференціал функції має одну і ту ж форму незалежно від того, чи її арґументи є незалежни-ми змінними, чи вони є функціями інших незалежних змінних.
■Розглянемо дві типові ситуаціїї.
a) Якщо, наприклад,
,
тобто функція
є складеною функцією незалежної змінної t, то за правилом диференціювання складеної функції і за формулою (17) маємо
.
Отже, диференціал функції дорівнює
і отже має таку ж саму форму (17), яку б він мав, якби змінна x була незалежною, а не функцією.
b) Нехай тепер
, ,
і в цьому випадку
є складеною функцією двох незалежних змінних u і v. В наступних міркуваннях ми декілька разів використовуємо формулу (19), а також формули, схожі з формуламии (3) з п. 2.2.1. Маємо
Ми знов отримали диференціал в тій же самій формі, яку б він мав, якби x і y були не функціями, а незалежними змінними.■
Приклад. Знайти похідну функції , яку задано неявно рівнянням
.
Скориставшись тим, що ліва частина рівності залежить тільки від x, а права – тільки від y, візьмемо диференціали лівої і правої частин рівності. На підставі властивості 4 ми можемо це зробити, диференціюючи зліва по змінній x, а справа – по y, не замислюючись над тим, яка з змінних x, y є незалежною, а яка – функцією. Отже,
Міркування, подібні використаним, часто будуть застосовуватись пізніше в так званому інтеґральному численні.
Диференціали часто-густо застосовуються в наближених обчисленнях.
A) З одного боку ми можемо, наприклад, користуватися наближеними формулами:
( 20 )
для функцій однієї змінної і
( 21 )
для функцій двох змінних.
B) З іншого боку, ми можемо для функції однієї змінної покласти
( 22 )
з абсолютною похибкою
.
Для функції двох змінних ми можемо покласти
( 23 )
з абсолютною похибкою
.
Приклад. Нехай необхідно знайти наближене значення кореня
Беручи до уваги формулу (20), матимемо
B) Використовуючи тепер формулу (22), отримаємо
з абсолютною похибкою
.
Порівняймо цей результат з більш точним значенням кореня:
.
Приклад. Знайти наближене значення величини .
A) За допомоги формули (21) маємо
B) Використовуючи тепер формулу (23), маємо
з абсолютною похибкою
.
Означення 5. Диференціалом другого, третього, ..., n-го порядку функції називається диференціал її диференціала першого, другого, ... (n - 1)-го поряд-ку,
( 24 )
Якщо - функція однієї незалежної змінної x, то є довільним приростом арґументу, а отже є довільною сталою. На цій підставі отримуємо диференціал функції другого порядку:
.
Аналогічно ми доводимо, що
. ( 25 )
Якщо є функцією двох незалежних змінних x, y, то ,
- довільні прирости арґументів і також є довільними сталими. Припускаючи неперервність частинних похідних другого порядку функції (а отже рівність мішаних частинних похідних) отримаємо
. ( 26 )
Аналогічно
( 27 )
Формула (26) показує, що диференціал другого порядку функції двох змінних є квадратичною формою з матрицею
. ( 28 )
Приклад. Знайти диференціал другого порядку функції .
Частинні похідні функції двох перших порядків дорівнюють
,
і за формулою (26) отримуємо
.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет Косолапов ю.Ф. Математичний аналіз першого курсу частини 1 - 2
- Донецьк 2009
- Частина перша: вступ до аналізу. Диференціальне числення та його застосування математичний аналіз
- Підручники
- Збірники задач
- 1.1.2. Границя. Нескінченно малі і великі а. Границя функції в точці
- Б. Однобічні границі функції однієї змінної в точці
- В. Границя числової послідовності
- Г. Границя функції на плюс або мінус нескінченності
- Д. Нескінченно малі (нм)
- Е. Зв"язок між границями функцій і нескінченно малими
- Є. Нескінченно великі (нв)
- Ж. Співвідношення між нескінченно великими (нв) і нескінчен-но малими (нм)
- 1.1.3. Властивості границь
- А. Загальні властивості границь
- Б. Властивості нескінченно малих
- В. “Арифметичні” властивості границь
- Г. Властивості нескінченно великих
- 1.1.4.Стандартні границі а. Перша стандартна границя
- Б. Друга стандартна границя
- 1. (Третя стандартна границя) ( 3 )
- 2. (Четверта стандартна границя) ( 4 )
- 1.1.5. Відсотки в інвестиціях
- 1.2. Неперервність функцій
- 1.2.1. Неперервність функції в точці а. Основні означення
- Б. Властивості неперервних функцій
- В. Точки розриву
- 1.2.2. Властивості функції, неперервної на відрізку або в замкненій обмеженій області
- 1.2.3. Метод інтервалів та його узагальнення
- 2. Диференціальне числення
- 2.1.1. Задачі, які ведуть до поняття похідної а. Швидкість зміни функції
- Б. Продуктивність праці
- В. Дотична до кривої
- 2.1.2. Похідна і частинні похідні а. Похідна функції однієї змінної
- Б. Частинні похідні функції декількох змінних
- 2.1.3. Похідні основних елементарних функцій
- 2.1.4. Диференційовність і неперервність
- 2.1.5. Похідні суми, різниці, добутку, частки
- 1. (Похідна суми і різниці).
- 2. (Похідна добутку).
- 3. (Похідна частки).
- 2.2. Техніка диференціювання
- 2.2.1. Похідна складеної функції
- 2.2.2. Диференціювання неявної, оберненої та параметрично заданої функцій а. Випадок неявної функції
- Б. Випадок оберненої функції
- В. Випадок функції, заданої параметрично
- 2.2.3. Похідні вищих порядків
- 2.2.4. Диференціал
- 2.2.5. Похідна за напрямом. Ґрадієнт
- 2.2.6. Похідні в економіці. Еластичність а. Темп зміни функції
- Б. Граничні величини
- В. Еластичність функції
- Властивості еластичності
- 2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної
- 2.3.1. Теореми Ферма і Ролля
- 2.3.2. Теореми Лагранжа і Коші
- 2.3.3. Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей
- А. Невизначеності типів
- Б. Деякі інші типи невизначеностей
- 2.3.4. Формули Тейлора і Маклорена а. Формули Тейлора і Маклорена для многочлена
- Б. Розвинення бінома (формула бінома Ньютона)
- В. Формули Тейлора і Маклорена для довільної функції однієї змінної
- Г. Формула Тейлора для функції декількох змінних
- 1. Вступ до математичного аналізу 5
- 1.1. Границя функції 5
- 1.2. Неперервність функцій 43
- 2. Диференціальне числення 60
- 2.2. Техніка диференціювання 71
- 2.3. Основні теореми диференціального числення функцій однієї змінної 97