Розв’язання.

Десятковим наближенням числа α до тисячних з недостачею буде 0,121, а з надлишком – 0,122. Для числа β будемо відповідно мати 1,242 і 1,243. Тепер можна за сформульованим правилом визначити значення суми чисел α і β з точністю до тисячних: 0,121+1,242≤α+β≤0,122+1,243. Отже, 1,363≤α+β≤1,365. Решту випадків пропонуємо студентам розглянути самостійно.

Виходячи із означення суми дійсних чисел легко довести справедливість такої теореми.

Теорема: сума дійсних чисел існує, єдина та підкоряється комутативному та асоціативному законам.

Символічно цю теорему можна записати так: 1) (α,βєR)(!γєR)(α+β=γ); 2) (α,βєR)(α+β=β+α); 3) (α,β,γєR)((α+β)+γ=α+(β+γ)).

Означення: різницею двох дійсних чисел α і β називають таке третє дійсне число γ, яке в сумі з числом β дає число α.

Символічно це означення можна записати так: (γ=α-β)↔(β+γ=α). Легко довести справедливість такої теореми та переконатися у справедливості наступного правила.

Теорема: різниця двох дійсних чисел завжди існує та єдина.

Правило: щоб знайти різницю двох дійсних чисел потрібно до зменшуваного додати число протилежне від'ємнику.

Символічно це виглядає так α-β=α+(-β). Наприклад: 5-3=5+(-3). Для практичного виконання віднімання дійсних чисел, які виражені нескінченними неперіодичними десятковими дробами, використовують їхні десяткові наближення. Як відомо, нерівності протилежного смислу можна почленно віднімати, а тому з α_n′≤α_n≤α_n′′ і β_n′≤β_n≤β_n′′, помноживши другу нерівність на -1, маємо: α_n′≤α_n≤α_n′′ і -β_n′′≤-β_n≤-β_n′. Тепер α_n′-β_n′′≤α_n-β_n≤α_n′′-β_n′.

Правило: різниця двох дійсних чисел α і β більша або дорівнює різниці числа α з недостачею та числа β з надлишком і менша або дорівнює різниці числа α з надлишком і числа β з недостачею.

Символічно це означення записується так: α_n′-β_n′′≤α_n-β_n≤α_n′′-β_n. Застосування правила покажемо на наступному прикладі.

Вправа: знайти різницю чисел 3 і 2 з точністю до: а) цілих; б) десятих; в) сотих.